• Посилання скопійовано

ПДВ при відшкодуванні збитків за пошкоджені посіви

Підприємство при проведенні розвідувальних геофізичних робіт пошкодило посіви на земельних ділянках в обробці сільгосппідприємства (платника ЄП та ПДВ). За договором про відшкодування збитків, підприємство сплачує збитки сільгосппідприємству. Що має вказати сільгосппідприємство в ПН: пошкоджену продукцію чи послуги?

Відповідно до пп. 14.1.191 ПКУ, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Зауважимо – передача права на розпорядження товарами.

Чи мала місце операція передачі права на розпорядження товаром (сільгосппродукцією) у разі пошкодження посівів і відшкодування збитку?

Ні, такої передачі не було. Сільгосппідприємство не передавало право на розпорядження тим, що пошкоджено і його немає, його неможливо передати.

А що це тоді була за операція з точки зору ПДВ?

Відповідно до пп. 14.1.185 ПКУ, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів тощо.

Ось і відповідь на питання. З точки зору ПДВ все, що не є постачанням товарів є постачанням послуг. Таким чином, відшкодування збитків є операцією постачання послуг.

Таким чином, на наш погляд, в податковій накладній слід показувати постачання послуг. Назвою послуг має бути та, що зазначена у відповідному договорі, наприклад, «Відшкодування збитків за пошкоджені посіви».

Але, наприклад, в ІПК ДФС від 19.02.2019 р. № 611/6/99-99-15-03-02-15/ІПК було написано, що відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості такого майна та, відповідно, включаються до бази оподаткування ПДВ. В цій консультації не було деталізації. Але оскільки податкова написала про компенсацію вартості майна, вона, скоріш за все, мала на увазі, що відшкодування збитків з точки зору ПДВ – це продаж майна (товару). 

З іншої сторони, податкова в своїй консультації не послалася на норми ПКУ. Тому її висновок не є достатньо обгрунтованим.

Вище ми навели посилання на норми ПКУ, з яких випливає, що має місце операція постачання послуг, а не товару.

В будь-якому разі, вважаємо, що сільгосппідприємство має самостійно визначитися, яку з цих двох позицій обрати. Мабуть, якщо воно обере позицію податкової, в податковій накладній варто буде зазначити найменування та кількість знищеної сільгосппродукції, яка, очевидно, визначена розрахунковим шляхом. Причому в бухгалтерському обліку немає підстав відображати продаж продукції, оскільки такої господарської операції не було. Тобто, якщо пристати на консультацію податкової, постачання продукції буде відображено тільки в податковій накладній. 

З іншої сторони, найменування продукції чи послуг в податковій накладній має відповідати тому, що зазначено в первинних бухгалтерських документах. Але ж в цих останніх ніякого продажу продукції немає. А є тільки відшкодування збитків. Власне, це ще одне підтвердження того, що таки в податковій накладній потрібно зазначати постачання послуг, а не продукції.

Окрім того, з нашого погляду, податкова накладна має складатися на так звану дату першої події, згідно з пп. 187.1 ПКУ – на дату отримання коштів чи дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг. Таким документом може бути акт на відшкодування збитку та/чи інший документ, який склали сторони, погодивши розмір збитків та визнавши заборгованість щодо їх відшкодування.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Спілка споживчих товариств отримує від них грошові кошти: чи повинна вона реєструватись платником ПДВ?
    Спілка, яка є добровільним об'єднанням споживчих товариств, відповідно до свого статуту отримує від споживчих товариств внутрішньогосподарські відрахування. Чи є вони об'єктом оподаткування ПДВ? Чи повинна спілка реєструватися платником ПДВ при досягненні суми таких відрахувань в 1 млн грн?
    29.04.20243
  • Купуємо програмне забезпечення у нерезидента: що з ПДВ?
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення Google (наприклад, річний програмний пакет Google Cloud G Suite Business for Work). Програмне забезпечення купується виключно у нерезидента та використовується для продажу українським покупцям та іноземним покупцям. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ дана операція?
    29.04.202426
  • Відшкодування комунальних послуг орендарем: що з ПДВ?
    ТОВ-орендодавець, платник ПДВ, виставляє орендарю окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг (за воду та електроенергію). Надавач комунальних послуг ОСББ, неплатник ПДВ. Як визначити базу оподаткування ПДВ даної операції?
    22.04.20241 730
  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202431
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202432