Заміна виконавця в договорі: чи треба складати розрахунок коригування?

Ситуація, наведена в запитанні, доволі цікава. Адже, з одного боку, договір та додаткову угоду до нього складали філії підприємства самостійно, а з іншого – це, все ж таки, філії одного підприємства. Як розглядати таку заміну виконавця та перерахування передоплати між філіями: як факторинг чи як внутрішнє переміщення коштів на підприємстві? 

Згідно із ст. 95 ЦКУ, філією є відокремлений підрозділ юрособи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юрособами. Вони наділяються майном юрособи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.  Керівники філій призначаються юрособою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Отже, формально, обидві філії – це підрозділи одного підприємства. Однак, як ми бачимо із запитання, в цьому випадку вони мають власні поточні рахунки в банку і мають право укладати договори із клієнтами. Не кажучи вже про право складати та реєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до них. 

Нагадаємо, що коли ПН або РК складає філія, то вона зазначає в даних про постачальника (продавця) не лише найменування головного підприємства, а і своє. А поруч зазначається ще і номер філії, присвоєний їй головним підприємством.  

Тому, з метою оподаткування ПДВ, Філія №1 і Філія №2 – це різні постачальники (продавці). І саме з метою оподаткування ПДВ можна говорити про заміну виконавця в договорі. 

Що відбулось в такому випадку? Коли Філія №1 отримала передоплату, в неї виник борг перед клієнтом (який мав бути закритий наданням йому послуг). Потім сторони домовились, що послуги надаватиме Філія №2. Тобто, відбулася заміна боржника за згодою кредитора. При цьому попередній боржник перевів отриману передоплату новому боржнику.  

Як це відобразити в ПДВ-обліку? Податківці в аналогічній ситуації давали такі поради: 

1) переведення боргу з первісного боржника на нового боржника не є об’єктом оподаткування ПДВ, відтак за фактом переведення боргу жодних податкових наслідків не виникає;

2) повернення коштів орендарю не відбувається, тобто підстав для складання розрахунку коригування по здійсненій передплаті на первісного боржника не виникає;

3) проте у нового боржника ПЗ з ПДВ виникають – адже тепер він надаватиме послуги за договором. Отже, датою отримання переведеної йому передоплати (якщо це дата «першої події»), новий боржник повинен визнати ПЗ з ПДВ. При цьому покупцем в складеній ним податковій накладній буде клієнт (а не первісний боржник!).   

Також податківці дійшли висновку про необхідність нарахування клієнтом (покупцем) умовних податкових зобов’язань на підставі пп. 198.5 ПКУ. Підставою для такого висновку було те, що фактично він буде отримувати послуги від нового боржника, відтак право на раніше сформований податковий кредит від первісного боржника він втрачає, оскільки  первісним боржником, який отримав передоплату, послуга не надаватиметься. Натомість такі послуги (і нову податкову накладну) клієнт отримає від нового боржника.