• Посилання скопійовано

Заміна виконавця в договорі: чи треба складати розрахунок коригування?

Філія підприємства №1 отримала передоплату від клієнта, на яку склала ПН. Потім із клієнтом було укладено додаткову угоду, за якою зобов’язання щодо надання послуг взяла на себе Філія №2 (якій було перераховано цю передоплату). Чи треба складати РК до ПН?

Ситуація, наведена в запитанні, доволі цікава. Адже, з одного боку, договір та додаткову угоду до нього складали філії підприємства самостійно, а з іншого – це, все ж таки, філії одного підприємства. Як розглядати таку заміну виконавця та перерахування передоплати між філіями: як факторинг чи як внутрішнє переміщення коштів на підприємстві? 

Згідно із ст. 95 ЦКУ, філією є відокремлений підрозділ юрособи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юрособами. Вони наділяються майном юрособи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.  Керівники філій призначаються юрособою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Отже, формально, обидві філії – це підрозділи одного підприємства. Однак, як ми бачимо із запитання, в цьому випадку вони мають власні поточні рахунки в банку і мають право укладати договори із клієнтами. Не кажучи вже про право складати та реєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до них. 

Нагадаємо, що коли ПН або РК складає філія, то вона зазначає в даних про постачальника (продавця) не лише найменування головного підприємства, а і своє. А поруч зазначається ще і номер філії, присвоєний їй головним підприємством.  

Тому, з метою оподаткування ПДВ, Філія №1 і Філія №2 – це різні постачальники (продавці). І саме з метою оподаткування ПДВ можна говорити про заміну виконавця в договорі. 

Що відбулось в такому випадку? Коли Філія №1 отримала передоплату, в неї виник борг перед клієнтом (який мав бути закритий наданням йому послуг). Потім сторони домовились, що послуги надаватиме Філія №2. Тобто, відбулася заміна боржника за згодою кредитора. При цьому попередній боржник перевів отриману передоплату новому боржнику.  

Як це відобразити в ПДВ-обліку? Податківці в аналогічній ситуації давали такі поради

1) переведення боргу з первісного боржника на нового боржника не є об’єктом оподаткування ПДВ, відтак за фактом переведення боргу жодних податкових наслідків не виникає;

2) повернення коштів орендарю не відбувається, тобто підстав для складання розрахунку коригування по здійсненій передплаті на первісного боржника не виникає;

3) проте у нового боржника ПЗ з ПДВ виникають – адже тепер він надаватиме послуги за договором. Отже, датою отримання переведеної йому передоплати (якщо це дата «першої події»), новий боржник повинен визнати ПЗ з ПДВ. При цьому покупцем в складеній ним податковій накладній буде клієнт (а не первісний боржник!).   

Також податківці дійшли висновку про необхідність нарахування клієнтом (покупцем) умовних податкових зобов’язань на підставі пп. 198.5 ПКУ. Підставою для такого висновку було те, що фактично він буде отримувати послуги від нового боржника, відтак право на раніше сформований податковий кредит від первісного боржника він втрачає, оскільки  первісним боржником, який отримав передоплату, послуга не надаватиметься. Натомість такі послуги (і нову податкову накладну) клієнт отримає від нового боржника. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20249
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024494
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252