• Посилання скопійовано

Надання послуг нерезиденту з офшорним статусом: особливості оподаткування

Підприємство – резидент України надало послуги на території України нерезиденту з офшорним статусом. Які особливості оподаткування такої операції ПДВ та податком на прибуток?

ПДВ

Офшорний статус нерезидента – замовника послуг не впливає на оподаткування ПДВ операції з  надання послуг такому нерезиденту.

За загальним правилом, послуги з місцем їх надання на території України є оподатковуваною операцією, тому на вартість таких послуг нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20% (пп. 187.1 ПКУ) на дату першої події, що настала раніше:

  • отримання оплати за послуги (тобто надходження валюти на банківський рахунок) або
  • оформлення документа, що засвідчує постачання послуг. Як правило, це акт надання послуг.

Щодо отримання валютної передплати позиція податківців викладена у листі від 19.02.2018 р. №670/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та листі від 28.04.2017 р. №26 /ІПК/16-31-12-01-34..

Також в ІПК від 16.11.2018 р. №4856/6/99-99-15-03-02-15/ІПК податківці пишуть, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті за надані нерезиденту послуги на митній території України є дата надходження коштів на поточний рахунок: в національній валюті, яка надійшла від обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України, та в іноземній валюті, перерахованій у гривні за офіційним курсом Нацбанку на дату надходження її на такий рахунок. Зауважимо, що оскільки обов’язковий продаж валюти вже скасовано, то дату виникнення податкових зобов’язань визначаємо за датою надходження іноземної валюти на поточний рахунок.

При цьому, також за загальним правилом, база оподаткування операцій з постачання послуг не може бути нижче ціни придбання таких послуг, а база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених послуг не може бути нижче звичайних цін (абз. 2 пп. 188.1 ПКУ).

 

Податкова накладна

У верхній лівій частині ПН у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться позначка «X» і зазначається тип причини «02» — «Складена на постачання неплатнику податку» (п. 8 Порядку №1307). У графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а в графі «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000» (п. 12 Порядку №1307).

Послуги, що надані нерезиденту, відображаються у декларації з ПДВ у загальному рядку 1.1 «операції, що оподатковуються за основною ставкою» та розшифровуються у рядку «100000000000» таблиці 1 додатка Д5.

 

Податок на прибуток

Якщо виконавець послуг – резидент належить до «малодохідників», тобто має річний дохід до 20 млн грн, він визначає суму оподатковуваного прибутку на підставі даних бухобліку без коригування бухгалтерського фінрезультату на різниці, передбачені розділом ІІІ ПКУ, крім збитків минулих років (пп. 140.4.2 ПКУ). У цьому випадку офшорний статус нерезидента – замовника послуг не впливає на формування фінрезультату з метою оподаткування.

Якщо виконавець послуг – резидент має річний дохід більше 20 млн грн, то він визначає суму оподатковуваного прибутку на підставі даних бухобліку з урахуванням коригувань бухгалтерського фінрезультату на всі різниці, передбачені розділом ІІІ ПКУ.

 

Контрольовані операції

Якщо операція з надання послуг  нерезиденту з офшорним статусом підпадає під критерії контрольованих операцій, то до неї застосовуються положення пп. 140.5.1 ПКУ - фінрезультат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", над договірною (контрактною) вартістю реалізованих послуг при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ. Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Нагадаємо, що відповідно до пп. 39.2.1.1 ПКУ  контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема:

  • господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 ПКУ;
  • господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого постановою Кабміну №1045, або які є резидентами цих держав;
  • господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджено постановою Кабміну №480.

Також є кількісні критерії визначення операцій контрольованими (пп. 39.2.1.7 ПКУ): господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 ПКУ визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Якщо операція з надання послуг нерезиденту з офшорним статусом підпадає під вищезазначені критерії, то до такої операції слід застосовувати норми ст. 39 ПКУ та пп. 140.5.1 ПКУ.  Більше матеріалів про трансфертне ціноутворення читайте тут.

Якщо операція не підпадає під вищезазначені критерії, то така операція вважається неконтрольованою. Для неконтрольованих операцій з надання послуг нерезидентам, в тому числі з офшорним статусом, нормами розділу ІІІ ПКУ не передбачено коригування фінрезультату до оподаткування, тобто дохід від надання послуг такому нерезиденту обліковується та оподатковується за загальними правилами у складі фінрезультату, отриманого за звітний період.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.20245863
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252