ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Прощення боргу: коли можна не нараховувати ПЗ з ПДВ?

Підприємство (платник ПДВ) отримало товар, за який постачальник простив заборгованість, а тепер товар є безоплатно отриманим. Чи потрібно покупцю нараховувати ПЗ з ПДВ у періоді прощення боргу?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Вимога щодо нарахування ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ застосовується лише у разі здійснення зазначених у цьому пункті операцій з товарами (послугами), які було придбано (або виготовлено) з ПДВ.

При цьому, податківці неодноразово (наприклад, тут та тут) зазначали, що ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ нараховуються лише у випадку, якщо у платника податку були підстави для формування податкового кредиту при придбанні товарів, послуг та виходячи із суми ПДВ, вказаної у податковій накладній.

Отже, у випадку, коли постачальником податкова накладна на відвантаження продукції не була зареєстрована, та відбувається прощення заборгованості за такий товар, то нараховувати ПЗ з ПДВ покупцю у періоді прощення боргу не потрібно.

Водночас, варто зазначити, що згідно з пп. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

База оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) не може бути нижче ціни придбання таких товарів (послуг).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Якщо заборгованість покупця була прощена до здійснення операції з постачання йому таких товарів, то постачальник фактично здійснює дарування товару, оскільки фактично договірна вартість в цьому випадку дорівнює 0. Відповідно на покупця він складає ПН лише на нульову ціну, а другу ПН він складає як на перевищення бази оподаткування ПДВ над договірною ціною. Як було зазначено вище, якщо покупець ПН не отримує, то і необхідності визнання ПЗ з ПДВ також не виникає.

А ось, якщо постачальник на дату здійснення операції з поставки товару склав на покупця податкову накладну, а після такої операції простив заборгованість покупця за такі товари, то тут вже податківці вимагають нарахування ПЗ з ПДВ покупцем.

Зокрема, тут роз’яснювали, що у разі, якщо при придбанні товарів/послуг покупець сформував податковий кредит (як було зазначено вище, значення має не сам факт включення суми ПДВ до ПК у декларації, а виникнення права на це після реєстрації ПН) на підставі податкової накладної, складеної після 01.07.2015 р. та зареєстрованої в ЄРПН, але оплата за такі товари/послуги не здійснюватиметься, тобто вони фактично отримані покупцем на безоплатній основі, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку — покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами пп. 198.5 ПКУ.

Проте підхід податківців є спірним. Так, з одного боку, у пп. 198.5 ПКУ наведено виключний перелік підстав для нарахування ПЗ з ПДВ, і такої причини як безоплатне отримання товарів не зазначено. Окрім цього не зрозуміло, як в такому випадку зазначати код типу причини у податковій накладній, адже Порядком №1307 не визначено як складати ПН в такому випадку.

Однак, з іншої сторони, у випадку прощення боргу виникає ситуація, коли договірна вартість зменшується до нуля. Тому логіка у такій вимозі податківців все ж таки присутня.

Отже, у разі, якщо прощення боргу відбулося після операції з постачання товарів і постачальником було складено та зареєстровано на покупця ПН, то останній у періоді прощення кредиторської заборгованості, згідно з роз’ясненням податківців, зобов’язаний нарахувати ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ.

Сторнувати раніше нарахований ПК з ПДВ не потрібно (функцію «сторнування» виконують нараховані ПЗ).

Оскільки форма ПН не передбачає відповідного типу причини ненадання ПН покупцю, то вважаємо, що платник податку в такому випадку може застосовувати, наприклад, тип причини «13», що відповідає нарахування ПЗ з ПДВ як на негосподарське використання таких товарів.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Податковий кредит за датою видаткової накладної у 2026 році: ризики за ст. 187 ПКУ (аудіоверсія)
    Продавець склав видаткову накладну та зареєстрував податкову накладну 11.08, передав товар перевізнику «Нова пошта» 13.08, а покупець отримав його 18.08. Чи має покупець право на включення суми ПДВ до податкового кредиту на підставі зареєстрованої ПН від 11.08, чи датою виникнення податкових зобов'язань постачальника має вважатися дата передачі товару перевізнику або фактичного отримання покупцем згідно з нормами ПКУ?
    Сьогодні 09:3032
  • ПДВ за A+W Professional Services у 2026 році: алгоритм визначення місця постачання (аудіоверсія)
    Які наслідки з ПДВ виникають за послугами, зазначеними в інвойсі як «LIZ+PS+FS-A+W Solution», «A+W Professional Services» і «Subtotal A+W Professional Services», зокрема щодо визначення виду послуг, місця їх постачання, нарахування податкових зобов’язань або застосування механізму «зворотного» ПДВ?
    13.10.202633
  • Імпорт, коригування ВМД та ПДВ у 2026 році (аудіоверсія)
    Нерезидент мав поставити 66 панелей, однак в інвойсі, ВМД і CMR помилково зазначено 72 шт. Фактично підприємство отримало 66 шт. і склало акт невідповідності. Як документально врегулювати недопоставку, скоригувати митні документи, ПДВ, облік і розрахунки з нерезидентом, якщо контрактна сума погоджена фондом-кредитором і доплата за відсутні 6 панелей не планується?
    12.10.202644
  • Google Ads для ФОП ІІ групи у 2026 році: електронні послуги нерезидента (аудіоверсія)
    ФОП на ІІ групі єдиного податку, не зареєстрований платником ПДВ, оплачує рекламні послуги Google Ads. У звіті зазначено вартість послуг і ПДВ 20%. Хто сплачує ПДВ за такою операцією: ФОП чи нерезидент, та як перевірити статус нерезидента в Реєстрі платників ПДВ?
    12.10.2026346
  • Продаж товару нерезиденту на умовах EXW у 2026 році (аудіоверсія)
    Постачальник - платник ПДВ, резидент України - продає товар покупцю з Молдови на умовах EXW (Інкотермс 2020). Яку ставку ПДВ застосовувати та що врахувати при оформленні операції?
    12.10.202632