Порядок складання та відображення у декларації РК з типом «20»

Порядок складання РК з типом «20»

Перш за все зазначимо, що такий тип РК застосовується лише у випадку реєстрації в ЄРПН двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг. Цей шлях передбачає, що одна ПН (зайва) буде анульована, а друга (чи більше) ПН (правильні) – залишаться в ЄРПН.

Складання розрахунку коригування до «зайво складеної» податкової накладної, до якої не було складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунку коригування:

Порядок складання такого РК визначено п. 24 Порядку №1307:

• у верхній лівій частині розрахунку коригування у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» зазначається тип причини 20, при цьому позначка «Х» не проставляється;
• у заголовній частині розрахунку коригування у полі «до податкової накладної» зазначаються дата і номер податкової накладної, яка визначена платником як «зайво складена» податкова накладна;
• в розділі Б розрахунку коригування підлягають заповненню графи з 1 по 15 (крім випадків, коли таке заповнення не передбачено Порядком № 1307); графи 9 та 10 розділу Б розрахунку коригування не заповнюються;
• відповідні показники кожного рядка «зайво складеної» податкової накладної (кількість (графа 7 розрахунку коригування), обсяг постачання (графа 13 розрахунку коригування) та сума ПДВ (графа 14 розрахунку коригування) зазначаються зі знаком «-» (показники податкової накладної виводяться в «0»);
• у графі 2.1 розділу Б розрахунку коригування зазначається код причини 301;
• у першому інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної», яке знаходиться під табличною частиною розрахунку коригування, зазначаються дані щодо податкової накладної, яка визначена платником як «правильна» податкова накладна.

При цьому, такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем), який був зазначений у податковій накладній, що коригується, крім випадків, передбачених цим Порядком. Приклади складання такого РК наводили черкаські податківці.

Тут варто звернути увагу, що порядком чітко передбачено, що при складанні РК з типом причини 20, позначка «не видається покупцю» не зазначається (при реєстрації такого РК здійснюється перевірка дотримання саме такого алгоритму). Водночас, якщо така позначка проставлена не буде, то постачальник не зможе зареєструвати такий РК (що також передбачено алгоритмом перевірки дотримання платником податку порядку заповнення і реєстрації ПН та РК).

Відповідно до такої колізійної ситуації можна зробити висновок, що складання РК з типом причини 20 не передбачено до ПН, що було складено на неплатника ПДВ. Тобто така ПН підлягає коригуванню за загальним порядком, що передбачено для РК до помилкової податкової накладної (роз’яснення податківців щодо складання такого РК тут).

Відображення у декларації

У податковій декларації з ПДВ повинні бути відображені лише суми ПЗ, що були фактично нараховані в бухгалтерському обліку. Тобто суми ПДВ, що зазначені у помилково складених і зареєстрованих податкових накладних, у декларації з ПДВ не відображаються.

При цьому, відповідно, РК, які складаються з метою сторнування помилково складених податкових накладних, також не підлягають відображенню у податковій декларації.

Про це, зокрема, зазначали податківці з Офісу великих платників податків ДФС: «…обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій (другій) податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації»

Отже, платник податку повинен подати уточнюючий розрахунок за 12.18, в якому необхідно виправити показники нарахованих ПЗ згідно з фактичними даними нарахованих ПЗ з ПДВ у бухгалтерському обліку.

Реєстраційний ліміт

Так, у разі складання РК з типом причини «20» поточною датою проблем у платника податку з реєстраційним лімітом не буде, оскільки такий тип РК було податківцями розроблено для уникнення «зависання» суми реєстраційного ліміту (зокрема, у випадку, якщо РК складено у іншому ніж ПН періоді).

А ось щодо РК, який складається на неплатника ПДВ, то у разі його складання в іншому періоді, ніж ПН, то маємо ситуацію, коли у платника податку фактично зависає сума реєстраційного ліміту через показник ∑Перевищ, оскільки алгоритмом розрахунку цього показника враховується не тільки позитивна різниця, а будь - яка різниця між даними платника у Декларації та даними в ЄРПН (цю проблему ми розглядали тут).

Для уникнення цього, платник податку повинен скласти РК саме у періоді складання ПН, однак в даному випадку, такий РК буде зареєстровано з порушенням термінів реєстрації, а відповідно, до постачальника будуть застосовані штрафи за ст. 120-1 ПКУ (про це ми писали тут).

Тож у ситуації складання РК до зайвої ПН на неплатника ПДВ підприємство повинно визначити, що для нього є більш економічно вигідним: або втратити реєстраційний ліміт, або сплатити штраф за несвоєчасну реєстрацію РК.