Робота щодо виготовлення та подальшого постачання продукції: що писати в номенклатурі?

Запитання: 

З контрагентом підписано договір на виконання робіт щодо виготовлення та подальшої  поставки продукції. Яким документом має супроводжуватися передача продукції: актом виконаних робіт, актом приймання-передачі продукції (зазначено в договорі) чи накладною? У номенклатурі має бути зазначена робота «Виготовлення продукції» чи просто назва продукції? Як в подальшому виписується ПН: з кодом УКТ ЗЕД чи з кодом згідно з ДКПП?

Відповідь: 

За договором підряду одна сторона (підрядник) повинна на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника). Своєю чергою, замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦКУ).

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦКУ). Тобто за договором підряду передають саме результат робіт, який містить якусь матеріальну складову.

Через виконання робіт за договором підряду  виникає певний матеріальний результат виконаної роботи. У разі, якщо мова саме про виготовлення речі, то результат такого виготовлення має передаватися замовнику.

Тобто, маємо одразу два варіанта оформлення такого передання:

• як приймання-передачі виконаних робіт (яке, на практиці, найчастіше оформлюється актом);
• як приймання-передачі результату таких робіт (яке, на практиці, найчастіше оформлюється накладною або знову ж таки актом приймання-передачі продукції).

Який з них більш правильний?

Слід зазначити, що згідно із п. 2.7 Положення №88 первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватися із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм. Тобто, те, як виглядатиме та яку назву матиме первинний документ за результатами виконаних робіт, вирішують сторони договору.  Головне, щоб в ньому були усі обов’язкові реквізити, зазначені в ст. 9 Закону про бухоблік і в п. 2.4 Положення №88. 

А ось, що має бути предметом такого документу, тобто, що саме за ним передається, виконані роботи чи їх результат, залежить від того, за що в договорі встановлена ціна.

Якщо йти за ст. 843 ЦКУ, ціна в договорі підряду встановлюється, все ж таки, за роботу (і оплачується саме робота - ст. 854 ЦКУ). Більш того, права та обов’язки за таким договором встановлюються відносно робіт (строків їх виконання – ст. 846 ЦКУ, обов’язок замовника прийняти роботу – ст. 853 ЦКУ тощо).

Тому, якщо укладається саме договір підряду, то в ньому і в первинних документах має фігурувати як предмет договору виконана робота. А перехід права власності на результат такої роботи відбувається на умовах, визначених цим договором і законом.

Зокрема, ст. 853 ЦКУ передбачено, що у випадку, якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором. Як правило, коли таким первинним документом оформляється приймання-передача виконаної роботи, то коли замовник їх приймає, до нього переходить і право власності на результат таких робіт (хоча останнє право може виникнути в нього і на іншу дату – це залежить від умов договору). 

Водночас, фахівці ДФС в ІПК від 26.10.2017 р. №2391/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, в якій розглядалася ситуація із виготовленням меблів на замовлення, тобто мова йде саме про договір підряду на виготовлення продукції, та надання послуг щодо їх встановлення, зазначають наступне: у разі постачання меблів та проведення робіт щодо їх установлення, у ПН повинні відображатися показники щодо обсягів постачання меблів і послуги щодо їх встановлення. При цьому в графі 2 податкової накладної необхідно зазначити номенклатуру товарів і послуг щодо проведених робіт згідно зі специфікацією до договору у відповідності з первинними документами, якими супроводжується така операція, а в графах 3.1 і 3.3 податкової накладної вказати коди товарів згідно з УКТ ЗЕД і коди послуг згідно з ДКПП.

Таким чином, бачимо, що податківці дозволяють при договорі підряду, предметом якого є саме роботи щодо виготовлення продукції, вказувати саме товар, а не роботи, тобто в графі 2 ПН зазначати номенклатуру товарів, а в графах 3.1 - коди товарів згідно з УКТ ЗЕД. Відповідно, з огляду на роз’яснення податківців, приймання-передачі такого товару доречно оформити актом приймання-передачі продукції.

Втім, оскільки із норм ЦКУ виходить, що предметом договору підряду є саме роботи, а податківці все-таки не проти товарів, то аби уникнути непорозумінь із перевіряючими у майбутньому радимо з цього приводу отримати власну ІПК.