Які дії при поверненні товару, якщо реєстрацію податкової накладної зупинено?

Чи доцільно відновлювати реєстрацію податкової накладної?

Так, не просто доцільно, а необхідно. Обґрунтуємо цю позицію нижче.

Виникнення податкових зобов'язань у постачальника

За загальним правилом, встановленим у пп. 187.1 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ є дата «першої події». У Вашому випадку такою подією було відвантаження товару.

Згідно з пп. 201.1 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Таким чином, на дату відвантаження постачальник зобов’язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Разом з тим, згідно з пп. 201.10 ПКУ відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. 

Це означає, що незалежно від факту реєстрації податкової накладної та подальшого повернення товару, Ви як постачальник зобов'язані були задекларувати податкові зобов'язання з ПДВ у декларації за той звітний період, в якому відбулося відвантаження. Якщо цього не зробити, це вважатиметься заниженням податкових зобов'язань з відповідними штрафними санкціями.

Механізм коригування податкових зобов'язань

Повернення товару покупцем є підставою для коригування раніше нарахованих податкових зобов'язань. Таке коригування проводиться на підставі розрахунку коригування (РК) до податкової накладної, як це передбачено ст. 192.1 ПКУ.

І ось тут виникає ключовий момент: розрахунок коригування може бути складено та зареєстровано лише до зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкової накладної.

Таким чином, утворюється логічний ланцюг, який неможливо розірвати:

• У Вас виникло податкове зобов'язання (факт відвантаження);
• Щоб зменшити це зобов'язання (у зв'язку з поверненням товару), Вам потрібен зареєстрований розрахунок коригування;
• Щоб зареєструвати розрахунок коригування, Вам потрібна зареєстрована податкова накладна, до якої він складається.

Алгоритм дій для постачальника

1. Розблокувати та зареєструвати податкову накладну. Незважаючи на повернення товару, Ви маєте пройти процедуру розблокування ПН. Для цього необхідно подати до податкового органу письмові пояснення та копії документів, що підтверджують реальність господарської операції (договори, видаткові накладні, ТТН, документи про оплату, якщо вона була, тощо). Сам факт подальшого повернення товару не скасовує того, що операція з постачання спочатку відбулася.

2. Скласти розрахунок коригування. Після успішної реєстрації податкової накладної Ви складаєте РК на дату повернення товару. У графі «Причина коригування» зазначаєте «Повернення товару або авансових платежів» (код причини 103).

3. Направити РК на реєстрацію покупцю. Оскільки цей розрахунок коригування зменшує суму компенсації (є «мінусовим»), його в ЄРПН реєструє покупець (за умови, що він є платником ПДВ).

4. Зменшити податкові зобов'язання. Після реєстрації РК покупцем Ви отримуєте право зменшити нараховані податкові зобов'язання. Це відображається у рядку 7.1 декларації з ПДВ того періоду, в якому такий РК було складено (якщо він зареєстрований вчасно) або зареєстровано (якщо зареєстрований із запізненням).

Що буде, якщо не розблоковувати податкову накладну?

Якщо Ви вирішите не займатися розблокуванням ПН, Ви зіткнетеся з негативними наслідками:

• Ви будете змушені сплатити до бюджету ПДВ за операцією, яка фактично не відбулася (товар повернуто);
• Ви не зможете відкоригувати (зменшити) свої податкові зобов'язання, оскільки не матимете зареєстрованої ПН, до якої можна скласти РК;
• У Вас виникне показник ∑Перевищ, що зменшить Ваш реєстраційний ліміт, оскільки сума податкових зобов'язань, задекларованих у декларації, буде більшою за суму ПДВ у зареєстрованих ПН.

На Вас податкова служба може6 накласти штрафи за пп. 120-1.2 ПКУ (див. тут).

Висновки:

Необхідність реєстрації ПН: Постачальник зобов’язаний розблокувати та зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, оскільки податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату відвантаження товару, незалежно від його повернення;

Коригування через РК: Для зменшення податкових зобов’язань після повернення товару необхідно скласти та зареєструвати розрахунок коригування, що можливо лише за наявності зареєстрованої ПН;

Наслідки ігнорування розблокування: Без реєстрації ПН постачальник не зможе зменшити податкові зобов’язання, сплатить ПДВ за скасовану операцію, матиме зменшення реєстраційного ліміту та ризикує отримати штрафи.