Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Податок на прибуток
Згідно з п. 138.6 ПКУ, собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. На перший погляд, цей пункт вам не підходить, але іншого в ПКУ просто немає. Тож виходить, що собівартість отриманих вами товарів від несумлінного орендаря за рішенням суду буде еквівалентною заборгованості, яку не повернув такий винаймач торговельних площ. Фактично її величину було встановлено рішенням суду. I саме вона потрапить до податкових витрат у момент визнання доходу від реалізації товарів (п. 138.4 ПКУ).
Відповідно до пп. 135.4.1 ПКУ, дохід від реалізації товарів визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не меншої ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, у тому числі при зменшенні зобов'язань. А отже, якщо договірною вартістю буде визначено суму меншу за собівартість отриманих як компенсація товарів, до доходу однаково потрапить сума, зазначена у договорі. Такий дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на товар (п. 137.1 ПКУ).
ПДВ
Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів (послуг) на митній території України (п. 185.1 ПКУ). Водночас у п. 188.1 ПКУ визначено, що базою оподаткування в такому випадку буде договірна (контрактна) вартість товарів, але не нижча від звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість).
Відповідно до пп. 14.1.71 ПКУ, звичайна ціна — це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Але в пп. 2 п. 2 р. ХIХ та п. 8 підр. 10 р. ХХ ПКУ вказано, що до 1 січня 2013 року звичайна ціна визначається не ст. 39 ПКУ, а відповідно до норм п. 1.20 Закону про прибуток. I тут звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору (якщо п. 1.20 Закону про прибуток не встановлено інше). Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених Законом про прибуток, покладається на податковий орган (пп. 1.20.8 Закону про прибуток).
Також пригадаємо, що справедлива ринкова ціна — це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власникові за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) (абз. 2 пп. 1.20.1 Закону про прибуток).
У пп. 1.20.3 Закону про прибуток зазначено, що для товарів (робіт, послуг), які продають шляхом публічного оголошення умов їх продажу, звичайною визначають ціну, що міститься у такому прилюдному оголошенні. Якщо підприємство публічно запропонує придбати товари кожному, хто до нього звернеться, на однакових для всіх умовах (наприклад, розмістить оголошення про його продаж у газеті або Iнтернеті чи в інших ЗМI), то можна стверджувати, що це і буде звичайною ціною. Адже якщо ціна (вартість) є однаковою для кожного зі споживачів, то вважається, що вона відповідає справедливій ринковій ціні, а отже, — є звичайною. Для обґрунтування звичайної ціни перед податківцями за пп. 1.20.3 Закону про прибуток, будь ласка, збережіть документи (примірник такого оголошення), які б підтверджували, що було публічне оголошення умов продажу з відповідною ціною.
У загальному порядку зобов'язання з ПДВ слід нарахувати або за датою зарахування коштів від покупця/замовника на ваш банківський рахунок, або за датою відвантаження товарів (п. 187.1 ПКУ). Таке ПЗ з ПДВ показують у рядку 1 декларації з ПДВ-1 — і, звісно ж, таке зобов'язання знайде своє місце в додатку Д5 до декларації з ПДВ.
-------1---------
Затверджено наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. №1492.
-----------------
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись