• Посилання скопійовано

Право на бюджетне відшкодування з ПДВ у частині сплачених авансів постачальникам

Підприємство оплатило аванс постачальнику за матеріали. Постачальник зареєстрував ПН на суму отриманого авансу. Матеріали від постачальника підприємство отримало через 2 місяці. Коли у підприємства виникає право на бюджетне відшкодування? Чи підлягають суми ПДВ, які сплачені авансом отримувачем товарів/послуг, бюджетному відшкодуванню?

ДФС у листі від 05.12.2017 р. №2848/6/99-99-12-02-01-15/ІПК зазначає, що в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками у зв’язку з придбанням товарів/послуг, а якщо постачальник - нерезидент, то з бюджетом (у частині ПДВ).

Отже, суми ПДВ, які сплачені авансом у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальникам товарів/послуг приймають участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ. Аналогічна позиція викладена у листі Мінфіну від 21.07.2017 р. №11310-09-10/19633. Ми про це писали тут>>

ДФС в ІПК від 05.04.2018 р. №1432/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначила:  відповідно до норм ПКУ при попередній оплаті за товари/послуги постачальникам у платника податку виникає право на податковий кредит, перевищення якого над податковими зобов'язаннями дає право платнику претендувати на бюджетне відшкодування з ПДВ. Ми писали про це тут. Аналогічна позиція висвітлена і в ІПК від 06.11.2018 р. №4719/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Разом з цим, податківці звертають увагу на те, що відповідно до п. 198.3 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Платник ПДВ, у якого попередня оплата за товари залишається не підтвердженою фактом отримання таких товарів, втрачає право на податковий кредит, оскільки перерахування попередньої оплати за товари без факту отримання таких товарів, не відповідає визначенню придбання. Цю позицію слід враховувати у тому випадку, якщо заборгованість постачальника з постачання передплачених товарів/послуг буде визнана безнадійною у зв’язку зі спливом строку позовної давності. Суть полягає в тому, що оподатковувана операція - постачання товарів/послуг - так і не відбулася, тому права на податковий кредит та бюджетне відшкодування немає.

Отже, на думку автора, якщо на момент подання заяви про бюджетне відшкодування ще не настав строк позовної давності для вимоги постачання передплачених товарів/послуг, то платник ПДВ має право на бюджетне відшкодування за сумами сплачених авансів постачальникам.

За умовами запитання, матеріали від постачальника підприємство отримало через 2 місяці після оплати. Відповідно, це підприємство має право на бюджетне відшкодування вже у тому місяці, коли було здійснено оплату матеріалів. Підтвердження фактичного отримання товарів/послуг на момент подання заяви про бюджетне відшкодування нормами ПКУ не вимагається.

Щодо позапланової перевірки при поданні заяви на отримання бюджетного відшкодування читайте тут>>

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Помилка в назві контрагента у податковій накладній
    У зареєстрованій податковій накладній допущено помилку в організаційно-правовій формі контрагента (вказано «ТОВ» замість «ПрАТ»). Який порядок виправлення такої помилки, якщо вона не впливає на суму компенсації? Чи потрібно складати розрахунок коригування і як його правильно оформити в цій ситуації?
    03.07.202528
  • Коли потрібно коригувати ПН на будівельні роботи?
    Підприємство замовило генпідряднику будівництво нового приміщення. За умовами договору були здійснені часткові оплати у розмірі 15%, 45% та 30% вартості послуг, на які отримували ПН. Додатковою угодою від 10.06.2025 р. внесли зміни до договору, де погодили збільшення вартості робіт. 11.06.2025 р. оплатили ще частину, отримали ПН. Коли постачальник має виписати РК на зміну ціни?
    03.07.202520
  • Термін для податкового кредиту при запізнілій реєстрації ПН
    Вхідну податкову накладну (ПН) складено 08.05.2024. Її реєстрацію в ЄРПН було зупинено та фактично здійснено лише 12.08.2024. Чи має підприємство право включити цю ПН до складу податкового кредиту у червні 2025 року, враховуючи, що 365 днів з дати її складання вже минули?
    03.07.202535
  • Відшкодування збитків від замовника: ПДВ та документи
    Перевізник (платник ПДВ) отримує від замовника компенсацію за пошкодження автомобіля під час розвантаження. Як правильно оформити цю операцію? Чи виникають податкові зобов'язання з ПДВ на суму відшкодування? Яке формулювання вказати в рахунку та якими первинними документами (претензія, акт) підтвердити таку операцію для обох сторін?
    03.07.202534
  • Дата РК при виправленні коду УКТ ЗЕД
    Виявлено помилку в коді УКТ ЗЕД у зареєстрованій податковій накладній. Для виправлення складається «нульовий» розрахунок коригування. Якою датою його потрібно складати: датою виникнення помилки (тобто датою податкової накладної) чи датою її виявлення?
    03.07.202568