• Посилання скопійовано

Право на бюджетне відшкодування з ПДВ у частині сплачених авансів постачальникам

Підприємство оплатило аванс постачальнику за матеріали. Постачальник зареєстрував ПН на суму отриманого авансу. Матеріали від постачальника підприємство отримало через 2 місяці. Коли у підприємства виникає право на бюджетне відшкодування? Чи підлягають суми ПДВ, які сплачені авансом отримувачем товарів/послуг, бюджетному відшкодуванню?

ДФС у листі від 05.12.2017 р. №2848/6/99-99-12-02-01-15/ІПК зазначає, що в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками у зв’язку з придбанням товарів/послуг, а якщо постачальник - нерезидент, то з бюджетом (у частині ПДВ).

Отже, суми ПДВ, які сплачені авансом у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальникам товарів/послуг приймають участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ. Аналогічна позиція викладена у листі Мінфіну від 21.07.2017 р. №11310-09-10/19633. Ми про це писали тут>>

ДФС в ІПК від 05.04.2018 р. №1432/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначила:  відповідно до норм ПКУ при попередній оплаті за товари/послуги постачальникам у платника податку виникає право на податковий кредит, перевищення якого над податковими зобов'язаннями дає право платнику претендувати на бюджетне відшкодування з ПДВ. Ми писали про це тут. Аналогічна позиція висвітлена і в ІПК від 06.11.2018 р. №4719/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Разом з цим, податківці звертають увагу на те, що відповідно до п. 198.3 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Платник ПДВ, у якого попередня оплата за товари залишається не підтвердженою фактом отримання таких товарів, втрачає право на податковий кредит, оскільки перерахування попередньої оплати за товари без факту отримання таких товарів, не відповідає визначенню придбання. Цю позицію слід враховувати у тому випадку, якщо заборгованість постачальника з постачання передплачених товарів/послуг буде визнана безнадійною у зв’язку зі спливом строку позовної давності. Суть полягає в тому, що оподатковувана операція - постачання товарів/послуг - так і не відбулася, тому права на податковий кредит та бюджетне відшкодування немає.

Отже, на думку автора, якщо на момент подання заяви про бюджетне відшкодування ще не настав строк позовної давності для вимоги постачання передплачених товарів/послуг, то платник ПДВ має право на бюджетне відшкодування за сумами сплачених авансів постачальникам.

За умовами запитання, матеріали від постачальника підприємство отримало через 2 місяці після оплати. Відповідно, це підприємство має право на бюджетне відшкодування вже у тому місяці, коли було здійснено оплату матеріалів. Підтвердження фактичного отримання товарів/послуг на момент подання заяви про бюджетне відшкодування нормами ПКУ не вимагається.

Щодо позапланової перевірки при поданні заяви на отримання бюджетного відшкодування читайте тут>>

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Відображення в податковому обліку з ПДВ покупця списання простроченої кредиторки без розрахунків з резидентами
    Платник податку – покупець нараховує ПЗ з ПДВ у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, та складає і реєструє в ЄРПН відповідну податкову накладну
    Сьогодні 17:0115
  • Оплата від покупця зарахована наступного дня: яка дата ПН?
    Виникло питання щодо дати виписки ПН: перша подія - покупець сплатив за товар 19 вересня, підтверджується платіжним дорученням та банківською випискою. Банк зарахував кошти на рахунок продавця 22 вересня, що підтверджується банківською випискою. Якою датою продавець має виписати ПН? Які документи потрібні для покупця і продавця, щоб не було заперечень у ДПС?
    30.09.2025113
  • Як відобразити доплачене мито та ПДВ за МД 2023 року?
    В грудні 2023 року було коригування митної вартості імпортованого товару згідно зі ст. 55 МКУ. Внаслідок коригування було збільшено суму ввізного мита та ПДВ. Оскільки підприємство планувало відразу подавати до суду, собівартість товару не була збільшена на суму доплаченого мита, а сума доплаченого ПДВ не була включена до податкового кредиту. У вересні 2025 року отримано рішення суду не на користь підприємства. Як тепер відкоригувати податковий кредит та собівартість товару?
    30.09.202528
  • Чи є ПДВ при списанні, заліку чи переведення боргу за роялті?
    Чи виникає об’єкт оподаткування ПДВ за ліцензійним договором щодо виплати роялті у разі припинення зобов’язань шляхом спливу строку позовної давності, прощення боргу, переведення боргу, взаємозаліку чи відступлення права грошової вимоги, з урахуванням таких варіантів: обидві сторони – резиденти; ліцензіат – нерезидент, ліцензіар – резидент; ліцензіат – резидент, ліцензіар – нерезидент?
    30.09.202526
  • Податкові зобов'язання з ПДВ при продажу неплатником ПДВ на суму більшу ніж 1 млн грн
    ТОВ, що не є платником ПДВ, планує продаж товару у жовтні на суму більшу ніж 1 млн грн. Чи виникають у нього податкові зобов'язання з ПДВ за цією операцією, враховуючи, що сума перевищує поріг обов'язкової реєстрації у 1 млн грн?
    29.09.20251 0902