Дата відвантаження та отримання товару не співпадають: коли визнавати витрати та ПЗ?

Дата складання ПН

За загальним правилом податкова накладна складається датою виникнення ПЗ у постачальника. Відповідно до п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

• дата зарахування коштів від покупця (замовника) як оплата товарів, що підлягають постачанню;
• дата відвантаження товарів.

При цьому, як роз'яснюють податківці у ІПК від 12.04.2018 р. №1539/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, з метою оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, оплата за які не відбулася і постачальник не визначає податкові зобов'язання за касовим методом, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ вважається дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо).

Підтвердженням дати, на яку припадає початок передачі (переміщення) товару, є дата, вказана у документах на перевезення (переміщення, пересилання) товару, які відповідно до ст. 307 ГКУ оформляються в установленій формі із складанням комплекту перевізних документів з урахуванням виду транспорту, яким здійснюється перевезення.

Таким чином, постачальник складає одну ПН на суму передоплати 08.02.2019 р. (на 10 тис. грн), а другу - на дату відвантаження товару перевізнику 13.02.2019 р. (2 тис. грн).

Водночас, згідно з п. 198.2 ПКУ право на ПК у покупця виникне лише датою отримання такого товару від перевізника, оскільки саме на цю дату відбувається перехід права власності на товар і, відповідно, здійснюється операції з постачання товару.

Дата списання товарів

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону про бухоблік підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи.

Оскільки на момент передачі товару перевізнику усі ризики та права власності на цей товар залишаються у покупця, він зобов’язаний обліковувати їх на своєму балансі. При цьому, списати з балансу такі товару постачальник зможе лише після переходу права власності на них до покупця (передачі товару від перевізника постачальнику). Документом, що засвідчує передачу права власності на товар є, зокрема, видаткова накладна.

Відповідно постачальник обліковує активи на балансі аж до моменту, коли буде складено відповідний первинний документ про передачу такого товару покупцю – лише після цього він має право списати такі товари з балансу (а отже, і визнати витрати у вигляді собівартості такого товару).

Окрім цього, відповідно до п. 8 П(С)БО 15 дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається, зокрема, в разі, якщо покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив).

Своєю чергою, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені (п. 7 П(С)БО 16).

Таким чином, як списання вартості товарів на собівартість, так і визнання доходу від реалізації таких товарів здійснюється датою переходу права власності на такий товар до покупця (в даному випадку -це дата передачі товару від перевізника покупцю).

Варто зазначити, що передачу товару перевізнику, до моменту їх передачі покупцю, постачальник може відобразити в аналітичному обліку (наприклад, створивши субрахунок 287 «Товари в дорозі»).