• Посилання скопійовано

Надання майна у позичку: податкові наслідки з ПДВ та податку на прибуток

Підприємство в 2013 р. придбало обладнання, але не експлуатувало його. На момент придбання підприємство не було платником ПДВ. Наразі це майно планується передати у позичку (безоплатно). Чи потрібно нараховувати амортизацію? Які податкові наслідки з ПДВ та податку на прибуток при цьому виникають?

Амортизація

Амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Відповідно до п. 23 П(С)БО 7 нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Отже, у разі, якщо підприємство вирішує передати майно у позичку, фактично таке майно починає використовуватися (експлуатуватися). Таким чином, підприємство як власник такого майна вводить його в експлуатацію і нараховує амортизацію за правилами бухобліку.

А ось у податковому обліку ситуація інакша. Зокрема, відповідно до пп. 14.1.138 ПКУ основні засоби  – це матеріальні активи, що призначаються підприємством для використання в його госпдіяльності, вартість яких перевищує 6000 грн і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Своєю чергою, господарська діяльність підприємства – це його діяльність , яка пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться ним самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 ПКУ).

Зважаючи на умови запитання, підприємство надає ОЗ у позичку (безоплатне користування), відповідно отримання доходу не відбувається. Отже, такі ОЗ не підпадають під визначення основних засобів згідно з ПКУ.

Таким чином, якщо підприємство застосовує податкові різниці, то у разі нарахування амортизації таких ОЗ у додатку РІ у рядку 1.1.1 здійснюється збільшення ФР на суму нарахованої амортизації за правилами бухобліку (п. 138.1 ПКУ), своєю чергою, у рядку 1.2.1 фінансовий результат на відповідну суму зменшуватися не буде, оскільки на такі ОЗ за правилами ПКУ амортизація не нараховується.

Детальніше про податкові різниці, які пов’язані з використанням невиробничих ОЗ, читайте тут>> 

 

Податкові зобов’язання з ПДВ

Пунктом 185.1 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Згідно зі ст. 827 ЦКУ за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Відповідно за договором позички всі майнові права на об’єкт позички залишаються у позичкодавця, а отже, така операція не підпадає під визначення постачання товарів, яке наведено у п. 14.1.191 ПКУ. Не підпадає така операція й під визначення постачання послуг (п. 14.1.185 ПКУ).

Нараховувати ПЗ за п. 198.5 ПКУ (як при негосподарському використанні) підприємству - позичкодавцю також не потрібно, оскільки даним пунктом визначено, що ПЗ за необоротними активами, придбаними до 1 липня 2015 року, нараховуються лише за умови, що суми ПДВ були включені до податкового кредиту. А підприємство на момент придбання таких активів не було платником ПДВ, а отже, і права на ПК у нього не виникало.

Таким чином, операція з позички ОЗ в даному випадку не призведе до наслідків з ПДВ.

Єдиний ризик нарахування ПДВ може виникнути в частині безоплатного надання послуг з користування річчю. Справа в тому, що по суті договір позички та оренди є дуже схожими (окрім того, що договір позички за замовчуванням є безоплатним) і тому така операція може бути трактована податківцями як операція з надання послуг з користування річчю, а отже, вони можуть наполягати на нарахуванні ПЗ з ПДВ за п. 185.1 ПКУ у сумі не менше за справедливу ціну користування такими послугами.

Проте наразі поки ще податківці такої позиції не висловлювали. Підприємство може звернутисч до податківців для отримання ІПК з цього питання, проте в такому разі доведеться слідувати саме за нею.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    Сьогодні 13:10
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024459
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245