Повернення товару в режимі експорту: чи потрібно виписувати податкову накладну?

Податкова накладна на повернення товару

Відповідно до пп. «г» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України. При цьому, з метою оподаткування до операцій вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Митні режими, зокрема перелічені у ст. 79 МКУ, і серед них є такий як «експорт (остаточне вивезення)».  І цей випадок теж підпадає під оподатковані ПДВ операції, але за нульовою ставкою (пп. «а» пп. 195.1.1 ПКУ). При цьому товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Отже, з цього випливає і визначення дати виникнення таких податкових зобов’язань за операціями з експорту. Згідно з п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з експорту товарів вважається дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Таким чином, у разі повернення товарів нерезиденту в режимі експорту, резидент зобов’язаний скласти податкову накладну за такими операціями на дату оформлення митної декларації, яка засвідчує дату перетину кордону, за 0% ставкою ПДВ.

Податковий кредит при імпорті

Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України, чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника ПДВ, такого експортера або імпортера (п. 187.11 ПКУ).

Отже, коли товар ввозився на митну територію України в режимі імпорту, на підставі митної декларації імпортер сплачував ПДВ і відніс його суму до податкового кредиту.

Якщо пізніше такий товар було повернено нерезиденту і вивезено в режимі експорту, покупець-резидент не втрачає права на податковий кредит.  Не змінює долю податкового кредиту і сума поверненого нерезидентом авансу чи його частини. Не визнаватимуться при такому вивезенні-експорті й податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ через невикористання повернених товарів у господарській діяльності платника податку. 

Адже таке повернення товару повністю відповідає визначенню господарської операції, бо така операція призведе до того, резидент отримає економічні вигоди, адже зменшить свої витрати, які могли б виникнути від бракованого товару. А отже, така операція не підпадає під ознаки негосподарського використання товару.

Бухоблік

В обліку таку операцію варто оформити відповідним первинним документом, зокрема, поворотною накладною або актом повернення. Відповідно в обліку таке повернення відображається бухгалтерським проведенням - Дт 281 Кт 632 із зазначенням суми із знаком «-». При цьому сума мита, яка не повертається у випадку повернення товару у режимі експорту, доцільно списати з рахунку 28 у дебет субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».

У випадку, якщо продавець-нерезидент погодився повернути кошти, сплачені за повернений товар, складатиметься проведення Дт 312 Кт 632. А у разі поставки нового товару на заміну поверненого -  Дт 28 Кт 632, як і при звичайній поставці товару.

Валютний контроль

Варто звернути увагу, що операція з експорту товару, зокрема, повернення товару нерезиденту, підлягає валютному контролю.

Якщо такий товар був оплачений іноземною валютою у строк 180 днів після його повернення, то нерезидент повинен повернути отриману від покупця - резидента оплату за повернений товар, або замінити його іншим товаром, або застосувати інший спосіб погашення такої заборгованості (крім її прощення), наприклад, взаємозалік заборгованостей за їх наявності.

В іншому випадку до покупця-резидента буде застосовано відповідальність у вигляді пені  у   розмірі   0,3%   вартості недопоставленого  товару  в  іноземній  валюті,  перерахованої  у грошову  одиницю  України  за  валютним курсом НБУ  на  день  виникнення  заборгованості.  Однак, загальний  розмір нарахованої  пені  не  може  перевищувати вартості недопоставленого товару (ст. 4 Закону №1724).