• Посилання скопійовано

Виправлення суми ліміту в рядку 19.1 декларації з ПДВ

Підприємство – платник ПДВ має від’ємне значення з ПДВ (заповнюються рядки 19, 21 декларацій з ПДВ). У минулих деклараціях з ПДВ не було зазначено суму ліміту реєстрації податкових накладних у підрядку 19.1. Чи потрібно виправляти цю ситуацію та які можуть бути наслідки?

У рядку 19.1 податкової декларації з ПДВ відображається: «з рядка 19 сума перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до п. 200-1.3 ПКУ, на момент подання податкової декларації».  Довідково у підрядку рядка 19.1 зазначається: «сума, обчислена відповідно до п. 200-1.3 ПКУ на момент подання податкової декларації», тобто так званий ліміт реєстрації податкових накладних. У самому ж рядку 19.1 відображається позитивна різниця між цим лімітом та значенням рядка 19.

Якщо довідкова сума ліміту у підрядку 19.1 не заповнювалася, то значення самого рядка 19.1 дорівнювало рядку 19, і відповідно, не було можливості заповнити рядок 20 декларації, адже туди потрапляє лише різниця між рядками 19 та 19.1, яка в даному випадку дорівнює нулю.

За відсутності показників у рядку 20 сума від’ємного значення, сформована у рядку 19, повністю переноситься у рядок 21. Якщо це правильно, тобто якщо підприємство спрямовує суму від’ємного значення лише в рахунок податкового кредиту наступного звітного періоду (не претендує на бюджетне відшкодування чи на зменшення боргу з ПДВ), то подавати уточнюючі розрахунки немає необхідності, адже в будь-якому разі сума з рядка 19 повністю потрапила б до рядка 21. Якби підприємство правильно заповнило довідковий підрядок 19.1, воно б тоді заповнило рядок 20.3, який знову ж таки потрапив би до рядка 21. 

Отже, незаповнення довідкового підрядка 19.1 (суми ліміту) впливає лише на вибір напрямку використання від’ємного значення у підрядках 20.1 та 20.2 рядка 20 декларації.  Якщо підприємство не бажає заповнювати підрядки 20.1 та 20.2, то в даному випадку це не призводить до перекручення показника рядка 21.

У п. 50.1 ПКУ зазначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.  102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Чи можливі санкції до платника за невиконання цього обов’язку, якщо на суму ПДВ до сплати ця ситуація не вплинула? Оскільки рядок 21 сформовано правильно, і при цьому недоплати ПДВ не виникає, тож негативних наслідків ця ситуація не спричиняє, адже для такої ситуації штрафних санкцій не передбачено.

Втім, платник ПДВ може виконати свій обов’язок з виправлення раніше поданих декларацій, але при цьому йому слід мати на увазі, що у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку – п. 102.1 ПКУ. Тобто з поданням уточнюючого розрахунку поновлюється трирічний строк давності  для перевірки того періоду, за який подана декларація, що уточнюється.

На нашу думку, можна почати правильно заповнювати довідковий підрядок 19.1 з поточної декларації. За невиправлення цього підрядка у минулих деклараціях для даного випадку штрафних санкцій у ПКУ не передбачено.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Оновлення договору після зміни ПДВ-статусу контрагента
    Контрагент-виконавець змінив статус з платника ПДВ на ФОП ІІІ групи (неплатник ПДВ). Додатком до договору погоджено винагороду у відсотках від стягнутої заборгованості з умовою, що вона включає ПДВ, якщо виконавець є платником ПДВ. Чи необхідно переоформлювати додаток з оновленням реквізитів виконавця (видалення ІПН) та видаленням умови про включення ПДВ у винагороду?
    14.01.202613
  • Особливості оподаткування ПДВ транспортно-експедиторської послуги
    АТ "УЗ" (експедитор-резидент) уклало договір з резидентом на транспортування вантажу з Франції в Україну. Для організації перевезення за межами України було залучено нерезидента-експедитора. По території України перевезення здійснює АТ "УЗ" за накладною СМГС. Яка ставка ПДВ застосовується експедитором-резидентом (АТ "УЗ") при розрахунках з замовником послуг - резидентом?
    14.01.202633
  • Пункт 199.1 ПКУ: період «розподільчих» ПЗ після розблокування вхідних ПН
    Платник ПДВ здійснює пропорційний розподіл за ст. 199 ПКУ (часткове використання придбань в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях). Вхідні ПН за вересень–грудень 2025 р. були заблоковані та зареєстровані лише після розблокування (наприклад, у січні 2026 р.). ПК за такими ПН можна відобразити або через УР до «первинного» періоду, або в поточній декларації в межах 365 днів. У якому періоді нараховувати «розподільчі» ПЗ за пп. 199.1: у періоді виникнення права на ПК (реєстрації ПН) чи у періоді фактичного відображення ПК?
    13.01.202636
  • Донарахування ПДВ при списанні основних засобів
    У яких випадках при списанні (ліквідації) основних засобів платнику ПДВ необхідно нараховувати податкові зобов'язання? Чому виникає обов'язок доначислити ПДВ при ліквідації об'єктів основних засобів та за яких обставин цього можна уникнути?
    12.01.20269354
  • Постачальник створив нові ПН та РК за січень 2024 р.: які наслідки для покупця?
    Постачальник після податкової перевірки створив нові ПН за січень 2024 р., які зареєстрував 12.12.2025 р., та РК на зменшення від 31.01.2024 р. Такий РК він направив покупцю для реєстрації в ЄРПН 22.12.2025 р., а зареєстрований він був лише 06.01.2026 р. Чи порушив покупець строк реєстрації такого РК, адже в квитанції дата його отримання від продавця не вказана? Чи має право покупець на формування ПК на підставі вказаних ПН?
    12.01.202637