Штраф за незареєстровану в Єдиному реєстрі накладну: оскарження рішення податківців

Визнання податкових зобов'язань, складання ПН та її реєстрація в ЄРПН — різні процедури, одні із багатьох, що застосовуються платниками ПДВ у процесі справляння цього податку.

ПКУ не передбачає фінансових санкцій (штрафів) за непроведення реєстрації ПН в Єдиному реєстрі. На жаль, по суті, відповідальність за чуже порушення відповідно до ПКУ несе платник податку — покупець, який втрачає право на ПК відповідно до п. 201.10 ПКУ.

Проте ст. 163-1 КпАП передбачає адміністративну відповідальність керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій за порушення ними встановленого законом порядку ведення податкового обліку. Розмір адмінштрафу становить від 5 до 10 н. м. д. г. (від 85 грн до 170 грн), а у разі повторного правопорушення, вчиненого протягом року після застосування адмінстягнення, — від 10 до 15 н. м. д. г. (від 170 грн до 255 грн).

Протоколи про ці адміністративні правопорушення складають посадові особи податкових органів, а справи розглядаються у судовому порядку (статті 221, 255 КпАП).

Щодо можливих дій підприємства у випадку, коли воно вважає, що податковий орган під час перевірки дійшов неправильних висновків, то після подання зауважень до акта перевірки та одержання відповіді на них підприємство або його посадові особи матимуть змогу оскаржувати лише винесені на підставі акта рішення.

Оскільки у цьому випадку йдеться про притягнення посадових осіб до адмінвідповідальності, вони матимуть змогу викласти свої пояснення із запереченнями щодо притягнення їх до відповідальності у протоколі про адміністративні правопорушення (додатку до нього). Пояснення особи, яка притягається до адмінвідповідальності, є доказом у справі про адмінправопорушення відповідно до ст. 251 КпАП. У разі неврахування судом таких пояснень посадові особи платника мають право оскаржити винесену судом постанову про притягнення до адмінвідповідальності в порядку, встановленому главою 24 КпАП.