Незалежна професійна діяльність
Відповідно до пп. 14.1.226 ПКУ самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Таким чином, як ФОП, так і особа, яка проводить незалежну професійну діяльність, є самозайнятими особами. Але особливості оподаткування ФОП встановлені ст. 177 ПКУ (чи ст. 291 – 300 ПКУ, якщо ФОП на ЄП), а особи, яка проводить незалежну професійну діяльність – ст. 178 ПКУ.
Касові операції
Касові операції юридичних осіб, ФОП та звичайних фізосіб регламентуються Положенням №148.
Причому вимоги щодо необхідності ведення касової книги, оформлення касових операцій касовими ордерами, прибутковими та видатковими, стосуються лише юросіб. На ФОП та інших фізосіб ці вимоги не поширюються.
Наприклад, в п. 11 Положення №148 сказано, що оприбуткування та облік фізичними особами-підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат/у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному ПКУ. Фізичні особи-підприємці касової книги не ведуть (п. 39 Положення №148).
Про осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, в Положенні №148 взагалі не згадується. Тому таких осіб може цікавити хіба що загальні норми, встановлені для фізосіб. А це виключно обмеження на розрахунки готівкою.
Згідно з п. 7 Положення №148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:
- із суб'єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами - у розмірі до 50 000 (п'ятдесяти тисяч) гривень уключно. Платежі на суму, що перевищує 50000 гривень, проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки;
- між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п'ятдесяти тисяч) гривень уключно. Платежі на суму, яка перевищує 50000 гривень, здійснюються шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення та/або переказу коштів на рахунки.
Тож фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, мають дотримуватися цих обмежень. Касових документів, включаючи касову книгу, вони складати не зобов’язані.
Всі доходи та витрати особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, записує у типовій формі, затвердженій Наказом №261. Цим самим Наказом затверджено і Порядок ведення цієї форми.
Тож замість касової книги, яку мають вести юридичні особи, всі доходи і витрати особа, яка веде незалежну професійну діяльність, записує в типову форму, на підставі первинних документів.
Якими документами оформляти виплату зарплати?
Виплата зарплати оформляється тими самими документами, що і виплата зарплати ФОП. А про документи для ФОП ми писали, приміром, тут. Про документи, які підтверджують нарахування зарплати, тут.
Для особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, виплату зарплати можна оформляти тими самими документами, що і ФОП:
- відомістю на виплату готівки (додаток 1 до Положення №148), або
- видатковим касовим ордером (додаток 3 до Положення №148).
На підставі цих документів роблять записи в Книгу обліку доходів і витрат.
Але оформлення цих документів не є обов’язковим як для ФОП, так і осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність. Тому можна оформляти й іншими документами, наприклад, розписками тощо.
Хоча щоб не вигадувати свої форми документів, на практиці здебільшого оформляють відомостями чи видатковими касовими ордерами, форми яких вже розроблені та перевірені практикою.
Якщо ПДФО, ВЗ і ЄСВ сплачуються через касу банку, то оформляються такі самі документи на виплату зарплати, як зазначено вище – відомості чи видаткові касові ордера.
А про суми сплачених через касу банку податків і ЄСВ банк видає квитанцію.
В такому разі господарські операції з виплати зарплати і перерахування податків будуть оформлені, як вже зазначено вище, відомістю чи видатковими касовими ордерами та квитанціями. На підставі цих документів роблять записи в Книзі обліку доходів і витрат.
Обов’язково потрібно пам’ятати про строки сплати податків при виплаті зарплати. Дата сплати податків буде підтверджена квитанцією банку, а дата виплати зарплати – відповідним документом – відомістю, розпискою тощо.
Якщо фізособа оформляє виплату зарплати видатковою відомістю чи видатковим касовим ордером, це не означає, що така особа зобов’язана вести касову книгу. Остання не ведеться.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись