Надання ТМЦ особам, які перебувають у пенітенціарному закладі

Перш за все зазначимо, що судячи з умов запитання, ТМЦ, про які йдеться, не є благодійною допомогою особам, які перебувають у пенітенціарному закладі. Тому дія пп. «г» пп. 170.7.4 ПКУ на цей випадок, коли передається одяг, не поширюється.

Як зазначено у запитанні, із такими фізособами укладено договір ЦПХ про надання послуг, і вони отримують згадані жилети та лонгсліви в межах такого договору, очевидно, у якості спецодягу, а не для поліпшення умов їх перебування у пенітенціарному закладі.  Проте звільняється від оподаткування ПДФО та ВЗ видача спецодягу працівникам, які працюють за трудовими договорами (пп. 165.1.9 ПКУ), але для договорів ЦПХ такої пільги не передбачено. Таким чином, вартість отриманого спецодягу вважається оподаткованим доходом фізособи, яка його отримує (навіть якщо після надання послуг, виконання робіт, такий спецодяг, точніше те, що від нього залишилося, повертається підприємству).

Податківці розцінюють цей спецодяг як додаткове благо такої фізособи.

Згідно з пп. «б» пп. 164.2.17 ПКУ доходом фізособи є додаткове благо у вигляді вартості майна, безоплатно отриманого платником податку. Таким чином, із вартості безоплатного наданого спецодягу фізособі, що виконує роботи за ЦПД (вважаємо, що тут слід мати на увазі, саме передачу одягу у власність) слід утримати ПДФО у розмірі 18% (із застосування натуркоефіцієнту) та  військовий збір у розмірі 1,5% із суми додаткового блага у вигляді сплати проїзду, проживання, харчування. Такий дохід відображається у формі №1ДФ під ознакою «126».

Таким чином, якщо благодійна організація бажає скористатися пільгою, встановленою пп. «г» пп. 170.7.4 ПКУ, видача таких жилетів та лонгслівів не повинна бути передбачена договором ЦПХ і має надаватися зазначеним фізособам саме як благодійна допомога для поліпшення умов утримання осіб, які перебувають у слідчих ізоляторах чи місцях позбавлення волі тощо.