ДМС та строки сплати ПДФО

Чи є правильним те, що межах 30% нарахованої заробітної плати не сплачується ПДФО, а з різниці, - як з допблага, з урахуванням коефіцієнта?

Відповідно до пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ звільнено від оподаткування ПДФО сплачені внески роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами, зокрема добровільного медичного страхування в межах 30% нарахованої заробітної плати такому працівнику.

Тож так, у разі надання платнику податку доходів у негрошовій формі на суму страхового внеску (що перевищує 30%) потрібно застосувати натуральний коефіцієнт (у 2023 р. – 1,219512), оскільки під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт (пп. 164.5 ПКУ). 

Крім того, указаний дохід буде об’єктом оподаткування ВЗ (без натурального коефіцієнта) за ставкою 1,5% (пп. 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

У додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ суми сплачених роботодавцем внесків на добровільне медстрахування як оподаткованої, так і пільгованої частини слід відображати за ознакою доходів «125».

Нарахування заробітної плати за січень працівникам буде 31.01.2024 р. В які строки треба сплатити ПДФО, якщо страховий платіж більше ніж 30%? 

Згідно з пп. 168.1.4 ПКУ сума ПФДО сплачується до бюджету не пізніше трьох банківських днів, наступних за днем сплати страхових внесків на користь страхової компанії. Військовий збір сплачується (перераховується) до бюджету в ті ж самі строки (пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ).

Зауважимо, що податки із доходу працівників, повинні утримуватися з його ж доходів, та не повинні бути витратами самого підприємства, адже суми податків мають бути утримані з доходу та за його рахунок згідно з пп. 168.1.1 ПКУ. В іншому випадку (тобто у разі сплати податків за рахунок коштів підприємства така фізособа отримує додаткове благо у вигляді сплаченого податкового зобов’язання замість неї.