Заправка по талонам: що з ПДФО?

Відповідно до ст. 3 Закону про РРО, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані видати чек.

Тож, виходить, що для покупця фіскальний чек може слугувати підставою для оприбуткування товару, а іноді і для відображення ПК з  ПДВ (в сумі 240,00 грн з ПДВ) та відшкодуванню коштів, якщо працівник придбав його за власні кошти для потреб підприємства. Це передбачено пп. "б" пп. 201.11 ПКУ. 

Але якщо роботодавець видав працівнику талон на пальне, що оплачене раніше безготівковим коштом, то у розумінні Закону про РРО це не є розрахунковою операцією, оскільки було отримано видаткову накладну, за якою і було здійснено оприбуткування палива в обліку та податкову накладну, згідно якої відображено ПК з ПДВ. Отже, при придбанні за безготівковий розрахунок зареєстрованої ПН має бути достатньо для визнання ПК з ПДВ. Жодного додаткового підтвердження не потрібно, про це навіть зазначено в постанові ВС від 09.03.2021 р. у справі №160/3026/19. 

Про те, що підтвердженням факту отримання пального за талонами можуть бути видаткові документи або чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального з АЗС зазначили ГУ ДФС у м. Києві у листі від 23.09.2016 р. №21048/10/26-15-40-03-19. Тобто чек РРО може бути не завжди.

Тож, зняття витрат через відсутність фіскального чека РРО, як і ПК з ПДВ є безпідставним. 

Також при придбанні пального за власний кошт працівника, за відсутності такого чеку, тобто відсутності підтверджуваного документу, при відшкодуванні цих коштів за рішенням керівника і виникатиме ПДФО та ВЗ. 

Проте, не все  так гладко, як здається. Податківці при перевірці донараховують ПДФО та ВЗ на особу, яка заправилася за талоном, мотивуючи це тим, що оскільки немає чека, не видно час заправки автомобіля, тож не можна довести, що це пальне використано саме для господарської діяльності підприємства і акту на списання пального не достатньо. Тому у розумінні пп. «а», «г» пп. 164.2.17 ПКУ така заправка є додатковим благом для водія.  

Як бачимо, у податківців при перевірках інша думка щодо ситуації, яка розглядається, і нажаль, довести протилежне складно. Але можна оскаржити рішення податківців у суді.

Якщо до суду йти не хочеться, а перевірка ще не завершена, можна спробувати мотивувати свої дії вищезазначеним листом, в крайньому разі взяти у постачальника (на АЗС де була заправка) копію чека або видаткову накладну чи акт приймання-передачі на пальне, яке того дня було відпущене за талоном.

Аналогічна ситуація розглядалася у цій консультації. Також читайте нашу аналітику про облік пального тут та тут>>