Підвищення кваліфікації: що з оподаткуванням?

Відповідно до пп. 165.1.37 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом.

Так, відповідно до ст. 6 Закону №4312 організація професійного навчання працівників здійснюється роботодавцями з урахуванням потреб власної господарської або іншої діяльності відповідно до вимог законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону №4312 основними напрямами діяльності роботодавців у сфері професійного розвитку працівників є, зокрема розроблення поточних та перспективних планів професійного навчання працівників. 

У п. 1 ч. 2 ст. 34 Закону про зайнятість населення зазначено, що система професійного навчання охоплює осіб, які проходять первинну професійну підготовку в закладах освіти та інших установах, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників і фахівців.

Таким чином, витрати роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації працівника в будь-якій сумі не включаються до складу оподатковуваного доходу такого працівника та не є об’єктом оподаткування ПДФО, в тому випадку, якщо таке підвищення кваліфікації передбачається законодавством.

З суми сплаченої роботодавцем за підвищення кваліфікації працівників не утримується ВЗ (пп. 1.2 і п. 1.7 пп. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Попри те, що кошти за перепідготовку працівників не оподатковуються ПДФО та ВЗ, вони підлягають відображенню в Додатку 4ДФ об’єднаної звітності в місяці відповідного кварталу за ознакою доходу «158».

Що стосується ЄСВ, то витрати на підвищення кваліфікації не входять до фонду оплати праці згідно з пп. 3.24 Інструкції №5 та не включаються до видів виплат на які нараховується ЄСВ.

Отже, на суму сплачену роботодавцем за підвищення кваліфікації працівників не потрібно нараховувати та сплачувати ЄСВ, відповідно в Додатку 1 об’єднаної звітності відображати не потрібно.