Оподаткування закордонних путівок, які надані працівникам

Доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені в пп. 164.2 ПКУ.

Статтею 165 ПКУ визначені доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Серед них -  вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію осіб з інвалідністю, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (у 2020 році - 23615,0 грн, а у 2021 році – 30000 грн).

Ця норма надає право роботодавцю не оподатковувати вартість путівок, наданих безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки), якщо її вартість (розмір знижки) не перевищує у 2020 році 23615 грн на одну особу (у 2021 році – 30000 грн на одну особу) один раз на календарний рік

Згідно з пп. 1.7 п. 16 - 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (пп. 14.1.263 ПКУ).

Оскільки в даному випадку були оплачені закордонні путівки, вони оподатковуються як додаткове благо у негрошовій формі на загальних підставах.

До складу загального місячного оподатковуваного ПДФО доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо (пп. 164.2.17 ПКУ).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ПКУ.

Відповідно до п. 164.5 ПКУ, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100: (100-Сп),

де:

• К - коефіцієнт;
• Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Отже, у разі виплати платнику податку додаткового блага у негрошовій формі базою оподаткування ПДФО є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінам, помножена на коефіцієнт (у 2020-2021 р. - 1,219512).

При цьому п. 16 - 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ не передбачено застосування для військового збору коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ПКУ.

Тобто, базою оподаткування військовим збором є вартість доходу у негрошовій формі, розрахована за звичайними цінами (в даному випадку – вартість путівки), без урахування коефіцієнту визначеного п. 164.5 ПКУ.

ПДФО та військовий збір утримуються із грошових доходів працівників (заробітної плати тощо), і сплачуються у строки, встановлені пп. 168.1.4 ПКУ - протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем надання путівок працівникам.

Сам факт надання путівок оформляється відомістю, у якій працівники ставлять свій підпис, який підтверджує отримання ними путівок. Дата оформлення цієї відомості і буде датою надання доходу.

Саме підприємство не повинно сплачувати ПДФО та військовий збір за працівників, оскільке це буде вважатися додатковим благом – див. тут.