ПСП застосовано двома роботодавцями до одного працівника: виправлення

Відповідно до п. 169.1 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого від одного роботодавця у вигляді зарплати, на суму податкової соціальної пільги.

Згідно до пп. 169.2.1 та пп. 169.2.2 ПКУ, податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви (зазначивши пп. 169.1.2 ПКУ) платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.

Тобто, якщо фізична особа працює на кількох підприємствах, вона повинна обрати, де їй вигідніше скористатися правом на пільгу та подати роботодавцю письмову заяву.

Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області роз’яснює, що працівник, який порушив правила застосування податкової соціальної пільги, зокрема подав заяву за кількома місцями отримання доходів чи під час отримання інших доходів, втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.

Відновити право на застосування податкової соціальної пільги платник податку може шляхом подання заяви про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100% суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, – за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

В ситуації, що розглядається, в наслідок перевірки було виявлено, що роботодавець недоутримав до бюджету ПДФО з нарахованого доходу працівника внаслідок застосування ПСП, бо з’ясувалося, що ПСП також було утримано іншим роботодавцем до доходу цього працівника. Така помилка призвела до заниження зобов’язань за цими платежами.

Відповідно до пп. 169.4.3 ПКУ роботодавець має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Також, роботодавець зобов'язаний здійснити перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП за наслідками звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року (пп. 169.4.2 ПКУ).

Відносити їх до місяців, за які вони нараховані, і подавати уточнюючі розрахунки не потрібно.

Отже, роботодавець має право здійснити перерахунок сум наданих ПСП за будь-який період та відобразити результати такого перерахунку у формі №1ДФ у кварталі, в якому проведено такий перерахунок, причому для його проведення не обов’язково чекати на закінчення календарного року. Податковий агент має право провести такий перерахунок у будь-який момент.

Тобто перерахунок ПСП роботодавець може провести у місяці виявлення помилки, наприклад  у жовтні 2020 року та відобразити результат перерахунку у формі №1ДФ за IV квартал 2020 року при цьому у графах 3а і 3 зазначити суму нарахованого доходу у ІV кварталі, у графах 4а  і 4  - дохід збільшити на суму недоплати ПДФО до бюджету внаслідок неправомірного застосування ПСП.

Таким чином, виправити помилку у цій ситуації потрібно наступним чином. Внаслідок перевірки було виявлено помилку в формі №1ДФ, де до доходу працівника було застосовано пільгу (припустимо, застосовано загальний розмір ПСП 50%, розмір якої складає 1051,0 грн.), оскільки його дохід склав менше 2940,00 грн., де сума сплаченого ПДФО до бюджету склала 340,02 грн. ((2940,-00-1051,00)х18%) і таку  ж пільгу було застосовано іншим роботодавцем до доходу цього працівника.

Перед виправленням помилки самому працівнику потрібно визначитись, у якого роботодавця він буде застосовувати пільгу, і перевірити наявність заяви на пільгу у того роботодавця, якого він обере. Інший роботодавець повинен буде виправити помилку, яка полягає у зайвому застосуванні ПСП.

Для початку потрібно визначити суму ПДФО, яку потрібно було б сплатити – це 529,20 грн. (2940,00х18%). Після перерахунку сума недоплати ПДФО до бюджету склала 189,18 грн. (529,20-340,02). Припустимо, що загальна сума зарплати працівниці, нарахованої за ІV кварталі – 9000,00 грн. (тобто по 3000,00 грн. за місяць), отже сума ПДФО, утриманого із цього доходу складатиме 1620,00 грн.

Форма №1ДФ за IV квартал 2020 року з урахуванням виправленої помилки заповнюватиметься наступним чином:

• у графах 3а і 3 зазначають суму нарахованого доходу за ІV кварталі – 9000,00 грн;
• у графах 4а  і 4  - утриману суму ПДФО збільшують на суму недоплати ПДФО до бюджету внаслідок неправомірного застосування ПСП – 1809,18 грн (1620,00 грн+189,18 грн);

у графі 5 – зазначають ознаку доходу «101», всі інші графи не заповнюють.