Купівля вантажного авто у фізособи через посередника: хто є податковим агентом?

У пп. 173.3 ПКУ зазначено, що якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта рухомого майна, у тому числі автотранспорту, є юридична особа чи фізична особа-підприємець, то така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов’язана виконати всі функції податкового агента.

Дохід від продажу об'єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об'єкта, визначеної згідно із законом.

Об’єктом оподаткування ПДФО  є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи від операцій з майном.

Дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5% бази оподаткування (пп. 167.2 ПКУ).

Крім того, дохід від продажу вантажного автомобіля, є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Таким чином, юрособа, купуючи вантажний транспорт у фізособи, виступає податковим агентом та зобов’язана утримати й перерахувати до бюджету ПДФО і ВЗ.

Також підприємство зобов’язане відобразити нарахований дохід на користь фізособи від продажу об’єкта рухомого майна  у формі №1ДФ за ознакою доходу «105». 

У графах 3а і 3 зазначається сума доходу, з якої утримано ПДФО, а в графах 4а і 4 - сума утриманого (перерахованого) ПДФО. Суму утриманого ВЗ зазначають у відповідних графах рядка «Військовий збір» розділу II форми №1ДФ.

У разі, якщо ПДФО було сплачено фізособою – продавцем вантажного автомобіля самостійно до моменту укладання договору купівлі-продажу, юрособа всеодно зобов’язана виконати всі функції податкового агента, та утримати і перерахувати до бюджету ПДФО та ВЗ.

Самостійно сплачена фізособою-продавцем сума ПДФО в такому разі вважатиметься помилково сплаченою. Умови та порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань зазначені в ст. 43 ПКУ.

Згідно з ч. 3 ст. 1012 ЦКУ умовами договору комісії є умови про майно, яке комісіонер зобов'язується продати або купити, і його ціну. При цьому комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера всім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою, а майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ч. 1 ст. 1018 ЦКУ).

Отже, договір комісії належить до посередницьких договорів на надання послуг, і право власності на майно, придбане для комітента, до комісіонера не переходить.

Відповідно до ч. 1 ст. 1013 ЦКУ, комітент зобов'язаний виплатити комісіонеру плату в розмірі та порядку, установлених у договорі комісії. 

Тобто, підприємство перераховує ФОП комісійну винагороду, який самостійно і нараховує та перераховує податки до бюджету.  Тому підприємство інформацію щодо посередника (фізособа-підприємець), за участі якого було оформлено операцію з купівлі-продажу рухомого майна, у формі №1ДФ не зазначає.