Оренда приміщення, яке не використовується: які податкові ризики?

Податкові ризики – відсутність ділової мети

Є ймовірність, що податківці можуть визнати операцію з оренди як таку, яка здійснена без ділової мети, а тому така госпоперація є нереальною. А отже, забажають зняти витрати щодо оренди, які були враховані при визначенні об’єкту оподаткування податком на прибуток, тобто завдяки таким витратам був зменшений податок на прибуток до сплати.

Відповідно до пп. 14.1.231 ПКУ розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту.

Поняття економічного ефекту не розкрито в ПКУ. Однак із загального розуміння характеру економічної діяльності можна дійти висновку, що економічний ефект - це приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а також створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

При цьому необов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому. Також не виключено, що в результаті об’єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є один із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Проте із визначеного ПКУ поняття ділової мети випливає, що обов'язково повинен бути намір платника податків отримати відповідний економічний ефект. Тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а отже, їх наслідки, не зумовлені діловою метою, не підлягають відображенню в податковому обліку.

Про це ми зазначали тут. Додатково див. тут.

Відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 24.01.2018 р. по справі №816/4226/13-а та від 24.01.2018 р. по справі №2а-19379/11/2670) ефективність використання платником капіталу відображає лише ступінь умілості ведення ним господарської діяльності та не може оцінюватися контролюючим органом на предмет доцільності.

Для цілей оподаткування витрати визначаються такими, що понесені у рамках господарської діяльності платника, якщо вони спрямовані на отримання платником позитивного економічного ефекту, зумовлені виробничою необхідністю, є необхідними для забезпечення економічної діяльності платника з отримання прибутку.     

Тобто, іншими словами, якщо господарські операції формально спрямовані на здійснення господарської діяльності, то їх фактична збитковість не є підставою для їх нереальності. Про це ми говорили тут.

Більше норми податкового законодавства не наділяють контролюючий орган повноваженнями на свій розсуд визначити ефективність чи доцільність тої чи іншої господарської угоди/операції. Про це ми зазначали тут.

Підсумуємо:

Тож, при перевірці ДФС слід максимально обґрунтувати ділову мету оплати оренди приміщення, яке не використовується підприємством. Як ми вказували, має бути хоча б намір платника податків отримати відповідний економічний ефект. Тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. При цьому необов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому.

Відображення витрат

Відповідно до п. 7 П(С)БО 16 витрати, які неможливо  прямо  пов'язати  з  доходом  певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду,  у якому вони були здійснені.

Витратами  звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань,  що призводить до  зменшення власного капіталу  підприємства  (за  винятком  зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками),  за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 П(С)БО 16).

Таким чином, на дату акту про надання послуг з оренди слід відобразити витрати у бухобліку.

Якщо ці витрати ніяк не можна пов’язати із витратами майбутніх періодів, то оскільки на даний момент орендоване приміщення ніяк не використовується, то радимо витрати щодо оренди відображати на Дт 949.

Що стосується можливості віднесення оренди до майбутніх витрат періоду – Дт 39, то воно можливе за таких умов: згідно з п. 2.36 Методрекомендацій №433 у статті «Витрати майбутніх періодів» відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

В Інструкції №291 зазначено такий перелік витрат майбутніх періодів у розділі Рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів»:

• витрати, пов’язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості;
• витрати, пов’язані з освоєнням нових виробництв та агрегатів;
• сплачені авансом орендні платежі;
• оплата страхового поліса, торгового патенту;
• передплата газет, журналів, періодичних і довідкових видань тощо.

За дебетом рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» відображається накопичення витрат майбутніх періодів, за кредитом - їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду. Аналітичний облік витрат майбутніх періодів ведеться за їх видами.

Тут ми розглядали ситуацію, коли СГ ніс витрати на створення нової виробничої дільниці. Відповідно до такої ситуації ми прийшли до висновку, що витрати можуть класифікуватися як витрати майбутніх періодів, якщо у звітному періоді понесено витрати, що належать:

1) до декількох майбутніх періодів. Під цей критерій підпадають витрати на підготовку майбутньої дільниці, яка буде виконувати обслуговування обладнання;

2) до доходів, які будуть отримані в майбутніх періодах. Якщо підприємство вирішить, що витрати на підготовку нової дільниці здійснюються для отримання доходів від роботи обладнання (виробництво та продаж продукції), воно може спиратись і на цей критерій.  У цьому випадку можливий варіант обліку таких витрат на рахунку 23, як незавершене виробництво.

Нарахування податків – первинний документ

Типової або ж спеціалізованої форми Акту виконаних робіт (послуг) законодавством наразі не визначено.

Тож згідно з п. 2.7 Положення №88 підприємство має право використовувати самостійно виготовлені бланки (форми), які повинні містити обов’язкові реквізити, передбачені у ст. 9 Закону про бухоблік.

Відповідно до роз’яснення Мінфіну у листі від 30.05.2016 р. №31-11410-09-10/15182, для здійснення орендних платежів, як правило, складається Акт виконаних робіт (послуг), який є підставою для розрахунків, порядок яких визначається договором про оренду, та підписується посадовими особами орендодавця та орендаря.

При цьому, якщо умовами договору про оренду встановлено окремий первинний документ, який є підтвердженням для розрахунків з надання послуг (оренди майна), то складається первинний документ, визначений таким договором. Первинний документ про передачу майна в оренду складається після укладання відповідної угоди при фактичній передачі об'єкта оренди від орендодавця до орендаря.

Якщо ж первинний документ підтверджує факт користування об'єктом оренди орендарем протягом певного періоду, то в ньому має зазначатися вартість відповідної послуги (надання майна в оренду) протягом цього періоду. Датою складання такого первинного документа є, відповідно, дата його підписання. Про це ми зазначали тут.

Підсумуємо:

Таким чином, якщо підприємство бажає показувати нараховані та утримані податки в Акті, то радимо таку форму із зазначенням відповідних рядків щодо податків передбачити у договорі оренди із такою фізособою.

Якщо підприємство бажає, аби така форма Акту (тобто із зазначенням сум утриманих податків) була уніфікованою, тобто використовувалася при будь - яких орендних операціях, тоді таку форму слід затвердити у наказі про документальний оборот підприємства.

Також можна не зазначати відповідні податки в акті, а оформити бухдовідку при їх утриманні із доходу фізособи (Дт 685(631)  Кт 6411/ПДФО; Дт 685(631) Кт 642/ВЗ).