Згідно з пп. 177.2 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з госпдіяльністю такої фізособи - підприємця.
Своєю чергою, у пп. 177.4 ПКУ встановлено виключний перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів. Зокрема, у пп. 177.4.3 ПКУ зазначено, що до таких витрат належать суми податків, зборів, які пов’язані з проведенням госпдіяльності такої фізособи - підприємця (крім ПДВ для фізособи - підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ, та акцизного податку, ПДФО з доходу від госпдіяльності, податку на майно); суми ЄСВ у розмірах і порядку, встановлених законом.
Таким чином, суми сплаченого ПДФО з підприємницьких доходів не включається до складу витрат підприємця.
Щодо військового збору, то прямої заборони в ПКУ не встановлено, але й дозволу на включення суми військового збору до витрат підприємця також немає. Проте у інформаційно-довідковому ресурсі податківців «ЗІР» (підкатегорія 104.05) на це питання зазначено таке:
«Фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування не має право включити до складу своїх витрат суму сплаченого військового збору в розмірі 1,5% чистого оподатковуваного доходу».
Як аргумент податківці зазначають на спільний об’єкт оподаткування ПДФО та військового збору і, відповідно, з цього виходять, що військовий збір (як і ПДФО) не включається до витрат підприємця.
Як було зазначено вище (пп. 177.4 ПКУ), фізособи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право включити до складу витрат суму сплаченого ЄСВ.
Платники ЄСВ, зазначені, зокрема, у п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ (фізособи - підприємці), зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ).
При цьому, податківці роз’яснюють («ЗІР», підкатегорія 104.05), що ФОП на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат суму сплаченого за квартал ЄСВ за фактом сплати, за умови її документального підтвердження, оскільки зобов’язаний сплачувати ЄСВ за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який він сплачується.
Отже, якщо сплата ЄСВ здійснювалася авансом, то віднести до складу витрат сплачену суму такий підприємець має право у періоді, за який ЄСВ було нараховано. Якщо підприємець сплачує ЄСВ в наступному кварталі за попередній, то сплачена сума включається до витрат періоду, в якому вона фактично була сплачена.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись