Нюанси оподаткування нерухомості та земельної ділянки

Відповідно до пп. 266.1.1 ПКУ платниками податку на нерухоме майно (відмінне від земельної ділянки) є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Однак, у пп. 266.2.2 ПКУ наведено перелік нерухомості, що не є об’єктом оподаткування даним податком. Зокрема не є об’єктом будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств. 

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому виникло право власності (Головне управління ДФС у Черкаській області).

При цьому податок сплачується авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Щодо податку на землю, ДФС у листі від 28.10.2015 р. №22797/6/99-99-15-03-02-15, зазначали при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку. Отже, якщо фактичного переходу права власності на таку земельну ділянку не було, то і обов’язку сплачувати даний податок не має.

Отже, на нашу думку, до моменту оформлення і державної реєстрації права власності або користування земельною ділянкою на себе, юрособа, новий власник нерухомого майна не є платником плати за землю, а от сплачувати податок на нерухомість доведеться з місяця в якому до такої юрособи перейшло право власності на нерухомість.