Визначення середньоринкової вартості автомобіля для оподаткування транспортним податком

Відповідно до пп. 267.2.1 ПКУ об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. До того ж така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за Методикою, затвердженою постановою Кабміну від 18.02.2016 р. №66, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального. Для цього на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік таких легкових автомобілів, в якому зазначені відповідні показники автомобіля (марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального). На даний момент такий перелік не опубліковано, відповідно таку вартість можна розрахувати лише довідково, адже останне слово буде за Мінекономрозвитку.

Згідно з вищезазначеною Методикою середньоринкова вартість автомобіля розраховується як добуток ціни нового ТЗ з урахуванням марки, моделі, об’єму циліндрів двигуна, типу пального та коефіцієнту коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів. Розміри коефіцієнту містяться у додатку 1 до даної методики.

Поняття ж середньоринкової вартості не міститься у ПКУ, а отже можна звернутись до інших законодавчих документів. Так, відповідно до П(С)БО 7 (до яких як раз і відноситься автомобіль), до первісної вартості об’єкта ОЗ включаються кошти, сплачені постачальникам активів (без врахування непрямих податків),  а також суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству/установі).

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що у платників ПДВ цей податок відноситься до податкового кредиту такого платника і не включається до вартості основного засобу, а у неплатника ПДВ – включається до первісної вартості авта. До того ж згідно  з  п. 188.1 ПКУ, база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг, визначається виходячи з їх договірної вартості. Тобто ПДВ нараховується поверх самої вартості таких товарів чи послуг. 

Однак, зважаючи на те, що розрахунок вартості авто в даному випадку відбувається не самостійно платником, а на підставі переліку, що повинен бути наданий Мінекономрозвитку, то орієнтуватись на його первісну вартість, що визначена за бухобліком – не можна.

Отже, для цілей визначення суми та сплати транспортного податку слід звернутись до ДФСУ за наданням індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 ПКУ – іншого варіанту наразі немає.