Особливості застосування пп.140.5.5-1 ПКУ при експорті послуг нерезиденту з Переліку №480

Чи застосовується 30% експортна різниця?

Відповідно до пп. 140.5.5-1 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму 30% вартості товарів/послуг, реалізованих на користь нерезидентів, які:

• нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого постановою КМУ від 27.12.2017 р. №1045  відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ;
• нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 р. №480 відповідно до пп. 39.2.1.2-1 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Проблема з LLC (США)

Організаційно-правова форма «Limited Liability Company» (LLC) у США прямо зазначена в переліку, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 р. №480 . Причина в тому, що за замовчуванням LLC у США не сплачують корпоративний податок на рівні компанії, а податки сплачують їхні учасники (власники).

Те, що в договорі вказано штат Іллінойс, а реєстрація в Делавері — для ДПСУ пріоритетною є країна та форма реєстрації. Оскільки LLC — це організаційно-правова норма з переліку, наведеному у постанові КМУ від 04.07.2017 р. №480, то в загальному порядку платник зобов’язаний застосовувати 30% різницю, незалежно від штату.

Звертаємо увагу! Податкове законодавство України перекладає «тягар доведення» на платника податків. Платник повинен знати про нерезидента все, що стосується його податкового статусу. Тому потрібно подати запит нерезиденту. Для уникнення питання з цього приводу на майбутнє доцільно в договорі визначити порядок надання інформації.

ДПС перевіряє експортні операції через:

• аналіз звітності;
• дані банку (валютний контроль);
• подання запитів на отримання інформації (ст. 73 ПКУ).

Як уникнути 30% різниці?

Варіант 1. Довести, що нерезидент сплачує корпоративний податок

Згідно з пп. 140.5.5-1 ПКУ, різниця не застосовується, якщо нерезидент сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) у своїй країні.

Що потрібно надати:

1. Tax Residency Certificate (Довідка про податкову резидентність): Форма 6166 від IRS (США). У довідці має бути чітко вказано, що LLC обрала статус оподаткування як корпорація (Taxed as a corporation). Якщо вона оподатковується як партнерство (partnership) — різниця застосовується;
2. Підтвердження сплати податку. Нерезидент має надати довідку про сплату корпоративного податку. Не обов’язково зазначати точну суму або ставку податку. Головне — підтвердити, що контрагент дійсно сплачує податок на прибуток. Документ повинен бути виданий податковим органом країни нерезидента, оформлений відповідно до її законодавства, легалізований і перекладений українською мовою.

Довідка повинна стосуватися саме того нерезидента, з яким укладено договір. Не можна використовувати інформацію про інші компанії, засновників або структури без статусу юрособи (УПК від 14.05.2021 р. №266, питання 6.).

Сплата "franchise tax" у Делавері або місцевих податків у штаті Іллінойс зазвичай не є достатньою, оскільки це не є аналогом податку на прибуток.

Варіант 2. Підтвердити ціну за правилами "витягнутої руки"

Якщо операція з нерезидентом із «особливою» організаційно-правовою формою не є контрольованою відповідно до ст. 39 ПКУ, то щоб уникнути 30% коригування, платник податків має довести, що не занизив доходи від такої операції. Як довести відповідність цін читайте тут: Операції з нерезидентами: як довести відповідність цін принципу «витягнутої руки»?

Висновки:

1. 30% експортна різниця загалом застосовується, якщо товари/послуги реалізуються на користь нерезидента з «особливою» організаційно-правовою формою з переліку, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 р. №480. LLC (США) прямо входить до цього переліку, незалежно від конкретного штату реєстрації.

2. Обов’язок доведення податкового статусу нерезидента покладено на платника податків. Без підтвердних документів ДПС виходитиме з презумпції застосування 30% різниці.

3. Уникнути 30% різниці можна двома шляхами:

• довести, що LLC сплачує корпоративний податок  у США (наприклад, LLC обрала оподаткування як корпорація). Сплата лише franchise tax або місцевих податків не підходить;
• підтвердити відповідність ціни принципу «витягнутої руки», якщо операція не є контрольованою за ст. 39 ПКУ.

4. За відсутності доказів сплати корпоративного податку або відповідності цін принципу «витягнутої руки» операції з LLC (США) 30% експортна різниця є обов’язковою і має бути відображена в додатку РІ до декларації з податку на прибуток.