Сплата плати на землю за власну і орендовану ділянку підприємцем-загальносистемником

Відповідно до пп. 14.1.147 ПКУ плата за землю - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 ПКУ). А орендна плата в частині плати за землю платиться лише за земельні ділянки державної і комунальної власності. Це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 ПКУ). 

Що ж стосується плати на землю за власну земельну ділянку, зазначимо наступне.

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, землекористувачі, власники земельних часток (паїв) та власники нежилих приміщень (їх частин) у багатоквартирних жилих будинках.

Згідно з пп. 14.1.34 ПКУ власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно. Тож власник має право володіти, користуватися та розпоряджатися належною йому земельною ділянкою.

Оскільки фізособа має у власності земділянку, то вона має сплачувати земподаток за неї.

Відповідно до п. 281.1 ПКУ від сплати податку звільняються: 

• інваліди першої і другої групи;
• фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
• пенсіонери (за віком);
• ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
• фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Як бачимо, під звільнення не підпадають учасники АТО, а тому вони мають сплачувати земподаток за власні земділянки у загальному порядку. Принаймні до внесення відповідних змін у ПКУ.

Що стосується необхідності сплати земельного податку за орендовані землі, то відмітимо наступне.

Відповідно до пп. 14.1.73 ПКУ землекористувачі - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Право користування землею - це право володіння та користування земельною ділянкою. Воно включає право постійного користування земельною ділянкою та право оренди земельної ділянки (ст. 78 Земельного кодекс України (далі – ЗКУ).

Згідно з ст. 92 ЗКУ право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння та користування земельною ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності, без установлення строку.

А згідно з ст. 93 ЗКУ право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи (ч. 8 ст. 93 ЗКУ).

Відповідно до листа ГУ ДФС у Запорізькій області від 18.04.2016 р. №330/14/08-01-13-03-16 фізичні особи, які оформили правовстановлюючі документи на земельну ділянку, та які не оформили відповідно до законодавства право власності або право користування землею, проте набули це право відповідно до рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також відповідно до цивільно-правових угод, повинні сплачувати земельний податок згідно з даними Державного земельного кадастру на загальних підставах.

Цивільно-правова угода — угода між фізичною особою (фізичними особами) і іншою фізичною особою (фізичними особами) або юридичною особою (юридичними особами), або між юридичною особою (юридичними особами) і іншою юридичною особою (юридичними особами) направлена на виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин.

Відповідно до п. 287.1 ПКУ землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Згідно із ст. 125 ЗКУ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, податківці вважають, що фізособа, яка орендує землі приватної власності у іншої фізособі є землекористувачем згідно з пп. 14.1.73 ПКУ, а отже із дня виникнення права користування земділянкою, тобто з моменту державної реєстрації цих прав, стає платником земподатку за такі орендовані землі.

На нашу думку, це не так, оскільки у пп. 14.1.72 ПКУ йдеться виключно про постійних землекористувачів (тих, що користуються землями державною або комунальної власності), а не про всіх землекористувачів. Але, зважаючи на таке існуюче  роз’яснення, радимо звернутися до ДФС за індивідуальною податковою консультацією на підставі п. 52 ПКУ. 

Подача звітності

Фізична особа – підприємець подає до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю, якщо земельна ділянка використовується для провадження господарської діяльності (магазин, СТО тощо) на підставі права власності на земельну ділянку, права постійного користування та права оренди земельної ділянки, оформлених на фізичну особу – підприємця. Це відповідає нормам п. 286.2 ПКУ, яким від обов’язку подавати таку декларацію позбавлені лише фізособи. 

Якщо зазначені документи, оформлені на фізичну особу, то нарахування плати за землю (земельного податку або орендної плати) здійснює контролюючий орган, який видає платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення плати за землю за встановленою формою, у тому числі якщо така особа використовує вказані земельні ділянки для провадження господарської діяльності.

Крім того, контролюючий орган здійснює нарахування земельного податку фізичній особі у разі використання нею земельної ділянку (у тому числі для провадження господарської діяльності), на яку відсутні відповідні документи. В такому випадку нарахування грошових зобов’язань з плати за землю здійснюється контролюючим органом на підставі інформації, наданої відповідними територіальними органами Держгеокадастру та Укрдержреєстру.