Головні суперечності та непорозуміння під час оформлення дозвільних документів у сфері поводження з відходами та сплати відповідного екологічного податку пов’язані з неправильним розумінням термінів «розміщення відходів» та «зберігання відходів», які визначено у статті 1 Закону України «Про відходи».
Терміни «розміщення відходів ― зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах» і «зберігання відходів ― тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об’єктах (до їх утилізації чи видалення)» спеціально визначено у статті 1 Закону, оскільки подальша доля цих відходів істотно відрізняється.
Якщо розміщені відходи назавжди або практично на невизначений довготривалий строк будуть захоронені або займуть певне місце на поверхні, то відходи, що тимчасово зберігаються, згодом можуть бути передані на утилізацію або видалення, і зазначені остаточні операції, можливо, будуть проведені в інших місцях та іншими суб’єктами господарювання.
Таким чином, тимчасове зберігання відходів не є розміщенням відходів у сенсі статті 1 Закону України «Про відходи».
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись