Запитання: Фермерське господарство - платник єдиного податку 4 групи у 2014-2015 р. отримало до статутного фонду земельні ділянки і стало їх власником. Ці земельні ділянки знаходяться в оренді в іншому с/г господарстві (платник ЄП на 4 групі) і використовуються в сільгоспдіяльності, яке нарахувало і виплатило орендну плату за 2014-2015 роки попередньому власнику земельної ділянки. Чи потрібно Фермерському господарству платити податок на майно в частині земельного податку за вищевказані земельні ділянки? Якщо так, то за якими ставками?
Уточнені моменти:
1. Земельні ділянки внеслися в статутний фонд у 2014 році в грудні, і в лютому, червні 2015 році.
2. Договір оренди із попереднім власником, договори оренди дійсні до 2020 року і не розривалися, орендна плата нарахувалася попередньому власнику.
3. Орендна плата виплатилася раніше на 2014-2015 роки, до внесення до статутного фонду.
Відповідь: 287.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до п. 281.3 ст. 281 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Водночас п. 292-1.1 ст. 292-1 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.
Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Таким чином, має бути виконано наступні умови:
1. Йдеться про землі сільськогоподарського призначення та які використовуються за призначенням;
2. Власники та орендарі — є платниками єдиного податку четвертої групи;
3. Одним з видів (або єдиним видом) госпдіяльності фермерських господарських господарств (власники та орендарі земельних сільгоспугідь) є ведення сільськогосподарського товаровиробництва (за КВЕД:2010 — 01. Сільське господарство).
Якщо всі вищенаведені умови виконуються одночасно, то платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/орендарями земель сільськогосподарського призначення, звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками ЄП 4 групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. Юридична особа – власник земельної ділянки, що є платником єдиного податку четвертої групи, у разі передачі в оренду цієї земельної ділянки іншому суб’єкту господарювання (платником єдиного податку 4 групи) не є платником земельного податку, оскільки земельна ділянка використовується платником єдиного податку в господарській діяльності з метою отримання доходу.
Тому, враховуючи все вищенаведене, за умовами запитання фермерське господарство платник єдиного податку 4 групи у 2014, 2015 р, яке було спочатку орендарем та сплачувало орендну плату, так і згодом стала власником земельних ділянок, не мала і не має сплачувати земельний податок за власні (попередньо орендовані) сільськогосподарські угіддя.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити