Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Перелік податків і зборів, від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з яких звільняються платники єдиного податку, наведено у п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу. Зокрема, юридичні особи — платники єдиного податку третьої групи не є платниками податку на майно (в частині земельного податку), але за умови, що земельні ділянки використовуються для провадження господарської діяльності.
Розглянемо детальніше питання стосовно платників земельного податку і, зокрема, у яких суб’єктів господарювання виникає обов’язок сплачувати саме земельний податок.
Як зазначено у ст. 269 Податкового кодексу, платниками земельного податку є власники земельних ділянок та постійні користувачі. Тобто суб’єкти господарювання є платниками земельного податку у разі, якщо мають земельні ділянки у власності або у постійному користуванні.
Відповідно до п. 291.4 ст. 291 цього Кодексу застосовувати спрощену систему оподаткування і бути платниками третьої групи мають право суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми. Водночас права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності згідно зі ст. 92 Земельного кодексу набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.
Крім того, пп. 291.5.5 ст. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу зазначено: не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%.
Пунктом 287.1 ст. 287 цього Кодексу встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Таким чином, у суб’єктів господарювання, які обрали спрощену систему оподаткування, обов’язок сплачувати земельний податок або право на звільнення від його сплати настає з дня виникнення права власності на земельну ділянку.
Слід нагадати, що право користування земельною ділянкою може виникати також на умовах оренди. При цьому звільнення від сплати орендної плати чинним законодавством не передбачено.
