ДПС у підкатегорії 106.07 ЗІР наголошує, що відповідно до пп. 266.1.1 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (пп. 266.3.3 ПКУ).
Згідно з ст. 2 Закону №1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Порядок проведення державної реєстрації припинення права власності на об’єкт нерухомого майна у зв’язку з його знищенням визначено постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта / об’єктів оподаткування Декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (пп. 266.7.5 ПКУ).
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (пп. 266.8.1 ПКУ).
Формою Декларації, затвердженою наказом Мінфіну від 10.04.2015 №408, передбачено зазначення типу Декларації: «Звітна», «Звітна нова» або «Уточнююча».
Тобто, платник податку – юридична особа самостійно обчислює суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об’єкт нерухомого майна, який було зруйновано / знищено, та відповідні відомості щодо припинення права власності на такий об’єкт нерухомого майна внесено до Державного реєстру, за період з 01 січня звітного року до початку того місяця, в якому проведено таку державну реєстрацію, та подає контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування Декларацію, із зазначенням відповідного типу.
Якщо державна реєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомого майна відбулась не пізніше 20 лютого звітного року, а «Звітну» Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків - юридичною особою Декларація подається за типом «Звітна нова», а після його закінчення – «Уточнююча».
Обов’язковим до заповнення є рядок 8 Декларації з зазначенням підстави для зменшення податкових зобов’язань.