Згідно з пп. 141.4.2 ПКУ, резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати.
Згідно з пп. 103.9 ПКУ, особа, яка виплачує доходи нерезиденту, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Отже, податок на доходи нерезидентів підлягає сплаті до бюджету під час такої виплати і відображається в декларації з податку на прибуток того звітного періоду, в якому такі зобов’язання сплачені до бюджету.
Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, відображається у таблиці 1 додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації.
Додаток ПН заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи.
За даних умов можна застосувати 2 підходи: «обережний» та «сміливий».
«Обережний підхід»
ДПС під час перевірки може визнати взаємозалік виплатою доходу нерезиденту у вигляді відсотків в негрошовій формі.
У такому випадку, згідно з пп. 141.4.2 ПКУ, якщо дохід виплачується нерезиденту в будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за цим Кодексом до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:
Пс = СД*100/(100 - СП) - СД,
де:
- Пс – сума податку до сплати;
- СД – сума виплаченого доходу;
- СП – ставка податку, встановлена цим підпунктом.
Датою виплати вважатиметься дата оформлення взаємозаліку, податок (розрахований вищевказаним чином) має бути сплачений до бюджету в цей же день. Тоді, у звітному кварталі такої виплати, має бути поданий додаток ПН по цьому нерезиденту у складі декларації про прибуток.
«Сміливий підхід»
Термін «негрошова форма розрахунків» не має нормативного визначення. На практиці негрошова форма операції передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) в будь-якій формі, іншій, ніж гроші.
Суттєвим є те, що це розрахунки саме за вже реалізовані товари, надані роботи (послуги), обома сторонами-учасниками взаємозаліку. В даному випадку йдеться про розрахунки, які не пов’язані з реалізацією товарів (робіт, послуг), і обидві заборгованості мають виключно грошову природу.
Тому підприємство може не визнавати, що такий взаємозалік відсотків за кредитом із частковим поверненням оплати за товар є виплатою доходу нерезиденту в негрошовій формі.
У такому випадку не потрібно платити податок та декларувати його у звітності. Але підприємству, скоріше за все, доведеться доводити свою правоту у разі спору з ДПС в суді.
Крім того, варто взяти до уваги наступне:
Застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування
Відповідно до пп. 103.4 ПКУ, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пп. 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Відповідно до пп. 103.2 ПКУ, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Згідно з пп. 103.8 ПКУ, особа, яка виплачує доходи нерезиденту у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.
Тобто, у разі виплати доходів нерезиденту, який є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, у 2025 році для застосування норм Конвенції слід отримати аналогічну довідку за 2025 рік і відобразити цей факт у додатку ПН до декларації з податку на прибуток.
Валютний нагляд
Відповідно до пп. 14-6 Постанови НБУ №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Однак це обмеження має винятки. Зокрема, воно не поширюється на випадки завершення здійснення валютного нагляду при припиненні зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями:
- операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіку);
- з оплати перестрахових премій за договорами перестрахування, укладеними з перестраховиками-нерезидентами.
Важливо зазначити, що законодавчо заборони зробити зарахування зустрічних однорідних вимог немає. Тобто, сама операція зарахування зустрічних однорідних вимог з нерезидентом не заборонена, але банк не зможе зняти операцію з валютного нагляду на підставі такого зарахування.
Якщо імпортні/експортні операції підлягають валютному нагляду (заборгованість більше за еквівалент 400 тис. грн), то незалежно від факту проведення зарахування, після спливу граничного терміну розрахунків за ЗЕД-контрактом буде нараховано пеню.
Перед проведенням зарахування заборгованостей доцільно звернутися безпосередньо до обслуговуючого банку і розглянути всі можливі варіанти для завершення валютного нагляду.
Додаткові важливі моменти:
- Необхідно ретельно вивчити умови міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною та країною реєстрації нерезидента. Це допоможе точно визначити, чи є підстави для застосування пільгових ставок або звільнення від оподаткування;
- Важливо мати документальне підтвердження факту надання знижки нерезидентом, а також документів, що підтверджують суму нарахованих відсотків за кредитом;
- При виборі «сміливого» підходу необхідно бути готовим до можливих судових спорів з ДПС. Тому важливо мати чітку правову позицію та підготувати необхідні докази;
- Також варто звернути увагу на те, що на період воєнного стану, діють певні обмеження, які можуть вплинути на проведення валютних операцій. Тому потрібно слідкувати за змінами в законодавстві;
- Варто враховувати те, що якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми, а саме менше ніж 400 тис. грн, то нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків не проводиться.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити