Що робити із заборгованістю ФОПа після припинення діяльності?

Ідентифікуємо заборгованість

Відповідно до ст. 52 ЦКУ, ФОП відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Припинення підприємницької діяльності говорить лише про те, що ФОП не може її здійснювати, а ось всі зобов’язання, пов’язані з такою діяльністю, продовжують існувати (див. п. 70 постанови Великої Палати ВС від 05.06.2018 у справі №338/180/17).

Тому припинення діяльності ФОП не є підставою для припинення зобов’язання перед ним.

За результатом інвентаризації, підприємство підтвердило наявність заборгованості, зокрема, суму та термін поставки. Вірогідніше всього наведена в умові заборгованість є протермінованою. Наступним етапом є перевірка чи є вона безнадійною в межах ПКУ.

Ознаки безнадійної заборгованості відповідно до пп. 14.1.11 ПКУ:

а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізособи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісти відсутніми, оголошені померлими;

г) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізосіб — заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (цей підпункт застосовується тільки для визнання безнадійною заборгованості фізосіб та фізосіб-підприємців);

д) актив у вигляді корпоративних прав або неборгових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юрособу у зв’язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови що дії щодо примусового стягнення майна боржника не спричинилися до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої унеможливилося у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юрособи у зв’язку з їх ліквідацією;

и) заборгованість фізособи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем;

і) заборгованість особи за договором про споживчий кредит або іншим договором, анульована згідно з пп. 12 і 16 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування».

Щодо документального підтвердження див. «ДК» №49 від 02.12.2024 р. (коментар до ІПК ДПСУ від 15.11.2024 №5271/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК)>>

Якщо заборгованість відповідно до пп.14.1.11 ПКУ є безнадійною або є інші підстави щодо припинення зобов’язання, наприклад, підтвердження прощення боргу, зарахування однорідних вимог та інше, то її можна списати.

Своєю чергою, зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду (див. п. 5 НП(С)БО 11). Відображення в обліку: Дт 63,68 Кт 71.

За відсутності підстав для списання доцільно звернутися безпосередньо до контрагента та узгодити порядок списання.

Податок на прибуток

ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці в операціях зі списання кредиторської заборгованості.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку. На цьому також наголошують і податківці в своїй ІПК ДПСУ від 05.11.2024 р. №5128/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК.

ПДВ

Пунктом 192.1 ПКУ чітко визначені ситуації, коли потрібно коригувати суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, зокрема, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. І як ми бачимо причини «прощення боргу немає» і, відповідно, коригувати немає підстав.

При цьому, якщо заборгованість буде списано після сплину 1095 днів, то відкоригувати податкові зобов’язання навіть при бажанні технічно не можливо (див. ІПК від 21.06.2022 №825/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Якщо заборгованість за непоставлений товар прощається до закінчення строку позовної давності, це означає, що постачання товару не відбудеться. Відповідно, отримані раніше кошти перестають бути авансом і перетворюються на безповоротну фінансову допомогу, тобто операція перетворюється на «необ’єктну». Тому, на нашу думку, потрібно складати РК. Проте, так як немає прямої норми в ПКУ та враховуючи неоднозначну позицію податківців щодо авансів, яку ми розглядали у нашій консультації, доцільно отримати ІПК.

 ***

Також читайте: Інвентаризація дебіторської і кредиторської заборгованості: пам'ятка бухгалтеру