Оплату за договором фрахту здійснив нерезидент-поручитель: як оподаткувати?

Відповідно до пп. 141.4 ПКУ, до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, відноситься фрахт. 

Фрахт – винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:

• перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;
• перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом (пп. 14.1.260 ПКУ).

Сума фрахту, що сплачується нерезиденту резидентом, у тому числі фізичною особою - підприємцем, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єктом господарювання (юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем), який обрав спрощену систему оподаткування, або іншим нерезидентом, який провадить господарську діяльність через постійне представництво за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів (пп.141.4.4 ПКУ). 

Базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту.

Особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб’єктом спрощеного оподаткування.

Таким чином, основними критеріями для оподаткування доходу нерезидента можна визначити:

• об’єкт оподаткування – доходи нерезидента;
• джерело походження доходів – Україна;
• платник – резидент України;
• оподаткування проводиться в момент фактичної виплати доходу нерезиденту.

Що ж з оподаткуванням? За договором поруки оплату за фрахт фактично проводить поручитель-нерезидент. Дата визнання поручителем зобов’язань за договором є дата закриття взаєморозрахунків між підприємством-резидентом та нерезидентом, що надає послуги перевезення.

Відповідно до ч. 2 ст. 556 ЦКУ до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Це дає право в силу закону вимагати виконання зобов’язання боржником вже перед поручителем (кредитором після виконання поручителем свого зобов’язання).

Для поручителя-нерезидента оплата за договором поруки є не доходом, а є компенсацією витрат. Аледля резидента погашення заборгованості за договором поруки по суті є оплатою за договором фрахту, просто з відстрочкою.

І тепер головне: коли ж оподатковувати дохід нерезидента, адже метою цього податку є оподаткувати саме дохід нерезидента. 

У розглянутій ситуації дохід отримує підприємство-нерезидент, що надає послуги перевезення і саме для нього має бути резидент податковим агентом. Проте, за договором поруки оплату проводить нерезидент-поручитель.

Якщо ми оподаткування здійснимо в момент погашення зобов’язання поручителю, то порушимо саму логіку оподаткування, але дотримаємося вимог пп.141.4 ПКУ.

Відповідно до наведених умов, зобов’язання за договором фрахту сплачено без вирахування податку. В таких умовах поручитель не отримає компенсацію витрат в повному обсязі при сплаті податку на доходи нерезидента. Тоді питання, яка ж економічна доцільність даної господарської операції для нього.

На нашу думку, в даній ситуації поручителю необхідно було провести оплату в сумі за вирахуванням податку на доходи нерезидента, а резиденту при погашенні зобов’язання за договором поруки провести оплату податку. 

Звертаємо увагу на те, що ПКУ не врегульовано питання оподаткування доходу нерезидента, в частині оплати його за договором поруки, де поручителем виступає підприємство-нерезидент. Тому радимо підприємству-резиденту отримати індивідуальну податкову консультацію.