Відповідно до пп. 141.4 ПКУ, до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, відноситься фрахт.
Фрахт – винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:
- перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;
- перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом (пп. 14.1.260 ПКУ).
Сума фрахту, що сплачується нерезиденту резидентом, у тому числі фізичною особою - підприємцем, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єктом господарювання (юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем), який обрав спрощену систему оподаткування, або іншим нерезидентом, який провадить господарську діяльність через постійне представництво за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів (пп.141.4.4 ПКУ).
Базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту.
Особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб’єктом спрощеного оподаткування.
Таким чином, основними критеріями для оподаткування доходу нерезидента можна визначити:
- об’єкт оподаткування – доходи нерезидента;
- джерело походження доходів – Україна;
- платник – резидент України;
- оподаткування проводиться в момент фактичної виплати доходу нерезиденту.
Що ж з оподаткуванням? За договором поруки оплату за фрахт фактично проводить поручитель-нерезидент. Дата визнання поручителем зобов’язань за договором є дата закриття взаєморозрахунків між підприємством-резидентом та нерезидентом, що надає послуги перевезення.
Відповідно до ч. 2 ст. 556 ЦКУ до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Це дає право в силу закону вимагати виконання зобов’язання боржником вже перед поручителем (кредитором після виконання поручителем свого зобов’язання).
Для поручителя-нерезидента оплата за договором поруки є не доходом, а є компенсацією витрат. Аледля резидента погашення заборгованості за договором поруки по суті є оплатою за договором фрахту, просто з відстрочкою.
І тепер головне: коли ж оподатковувати дохід нерезидента, адже метою цього податку є оподаткувати саме дохід нерезидента.
У розглянутій ситуації дохід отримує підприємство-нерезидент, що надає послуги перевезення і саме для нього має бути резидент податковим агентом. Проте, за договором поруки оплату проводить нерезидент-поручитель.
Якщо ми оподаткування здійснимо в момент погашення зобов’язання поручителю, то порушимо саму логіку оподаткування, але дотримаємося вимог пп.141.4 ПКУ.
Відповідно до наведених умов, зобов’язання за договором фрахту сплачено без вирахування податку. В таких умовах поручитель не отримає компенсацію витрат в повному обсязі при сплаті податку на доходи нерезидента. Тоді питання, яка ж економічна доцільність даної господарської операції для нього.
На нашу думку, в даній ситуації поручителю необхідно було провести оплату в сумі за вирахуванням податку на доходи нерезидента, а резиденту при погашенні зобов’язання за договором поруки провести оплату податку.
Звертаємо увагу на те, що ПКУ не врегульовано питання оподаткування доходу нерезидента, в частині оплати його за договором поруки, де поручителем виступає підприємство-нерезидент. Тому радимо підприємству-резиденту отримати індивідуальну податкову консультацію.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити