Відшкодування за пошкоджене майно: які податки?

Відповідно до ст. 22 ЦКУ збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Отже, якщо відшкодовувати збитки саме за процедурою відшкодування збитків, то потрібно зважати на норми ст. 22 ЦКУ. Тут можливі варіанти:

• визначення суми понесених збитків і її відшкодування винною стороною у грошовій формі. Про це докладніше далі.
• відшкодування шкоди в натурі, тобто винна сторона сама проводить ремонт комбайна і повертає орендодавцю вже відремонтований комбайн, тобто винна сторона може власними силами відремонтувати комбайн або самостійно оплатити його ремонт на СТО без залучення орендодавця. В цьому разі у орендодавця в обліку нічого не відбувається, адже всі витрати несе винна сторона. 

Відшкодування понесених збитків у грошовій формі. Винна сторона може відшкодувати збитки орендодавцю у грошовій формі, і саме для цього потрібно визначити реальну суму понесених збитків.

Щодо ПДВ на отриману суму відшкодування збитків: податківці у листі ДПСУ від 16.01.2021 р. №212/ІПК/99-00-21-03-02-06 зробили висновок: якщо кошти, отримані платником від винуватця ДТП як компенсація завданих винуватцем ДТП збитків за пошкоджене майно, така компенсація є відшкодуванням шкоди, завданої такому платнику. Тому отримані кошти не включаються до бази оподаткування ПДВ. На нашу думку, цей висновок можна застосувати і в даній ситуації. Ще одним аргументом може бути те, що відшкодування збитків не є операцією постачання товарів/послуг – адже та сторона, яка відшкодовує збитки, не отримує взамін товар або послугу.

Докладніше про бухоблік відшкодування збитків за пошкоджене майно читайте у статті. 

В даному випадку сума збитків, що підлягають відшкодуванню, відноситься на розрахунки за претензіями з визнанням іншого доходу Дт 375 Кт 746 (дохід неопераційний, тому що це відшкодування пошкодження ОЗ) і одночасно визнаються витрати, понесені орендодавцем на ремонт комбайна (в тому числі придбання запчастин, ремонт на СТО та інші витрати): Дт  977 Кт 207, 63, 66, 65 і т.д. Якщо сума претензії (сума до відшкодування) дорівнює або менше суми понесених витрат, прибуток не виникає. 

Є альтернативний варіант, який не вимагає оцінки понесених збитків. Якщо сторони домовляться про те, що юрособа-замовник сплатить юрособі-орендодавцю певну суму, без визначення суми реально понесених збитків, то по суті це буде безповоротна фіндопомога від однієї юрособі іншій юрособі. Механізм відшкодування збитків тут не застосовується, оскільки розмір фактично понесених збитків не визначається. В цьому разі, на думку автора, не потрібно оформляти акти про відшкодування збитків, а достатньо буде договора на безповоротну фіндопомогу.

В такому разі у орендодавця виникає дохід на суму отриманої фіндопомоги: Дт 311 Кт 685, Дт 685 Кт 719 (дохід операційний, тому що ця сума формально не пов’язана з пошкодженням ОЗ). Оскільки орендодавець так чи інакше понесе витрати на відновлення роботи комбайна, цей дохід буде зменшений на суму понесених витрат, якщо все це відбудеться в одному звітному періоді.

ПДВ на суму безповоротної фіндопомоги не виникає.