• Посилання скопійовано

Прийняття рішення про незастосування податкових різниць за 2020 рік

Підприємство з 2017 р. отримувало дохід менше 20 млн грн, але рішення про незастосування податкових різниць не приймало і декларація подавалась із додатком РІ. Чи можна прийняти це рішення при поданні прибуткової декларації за 2020 р., спираючись на зміни Закону №466 про збільшення межі доходу до 40 млн грн?

Податківці у підкатегорії 102.20.01 «ЗІР» наголосили, що платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищить 40 млн грн зможуть:

  • прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень ПКУ, у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік;
  • застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств.

При цьому у 2020 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств застосовується платниками, у яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн гривень.

Відповідно до абз. 8 пп. 134.1.1 ПКУ, для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8 ПКУ), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). 

Також ДПС у Київській області звертає увагу, що нормами пп. 134.1.1 ПКУ передбачено, що платники податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 40 млн грн, можуть визначати об’єкт оподаткування без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Тобто, якщо платник податку, який добровільно за результатами попереднього (звітного) року мав дохід, що не перевищував 20 млн грн та подавав податкові декларації з податку на прибуток підприємств за звітний квартал, півріччя, три квартали та здійснював коригування фінансового результату до оподаткування за ці періоди, у разі не перевищення за результатами року граничної межі обсягу доходів у 40 млн грн має право задекларувати в річній Декларації рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування та відповідно не визначати податкові різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) за такий податковий (звітний) рік.

При цьому уточнюючі декларації за 1 квартал, півріччя та три квартали подавати не потрібно.

Тож, в декларації за 2020 рік можна відмовитися від податкових різниць і вже за підсумками 2020 року різниці не застосовувати, навіть якщо впродовж 2020 року підприємство звітувало щокварталу та з використанням різниць, оскільки це не є перепоною для відмови від різниць за підсумками року та не суперечить нормам ПКУ, тому що бухгалтерський дохід не перевищує за цей рік 40 млн грн, а з 2017 року дохід не перевищував і 20 млн грн.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Інші податки

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інші податки»

  • Оплата операції фізособі: податкові наслідки
    Підприємство хоче оплатити медичну операцію фізичній особі, яка не є її працівником. Які податкові наслідки у підприємства та фізичної особи? Як оформити оплату?
    02.05.202412
  • Особливості плати за землю за пп. 284.4 ПКУ
    Підприємство займається діяльністю за кодом КВЕД 08.11. Має держакт на право постійного користування земельною ділянкою площею 25,0856 га з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами. Але в спецдозволі на користування надрами зазначено тільки 16,2 га з ймовірними покладами корисних копалин. Як застосовувати пп. 284.4 ПКУ?
    02.05.202418
  • Як оформити та оподаткувати безповоротну фіндопомогу фізособі?
    Як документально оформити надання від ТОВ безповоротної фінансової допомоги фізособі - працівнику або непрацівнику ТОВ? Чи обов’язково зазначати підставу надання фіндопомоги, якщо зі всієї суми будуть сплачуються податки?
    02.05.2024103
  • Придбали майновий комплекс, а землю не оформили: хто сплачує земельний податок?
    Підприємство придбало нежитловий майновий комплекс (виробничі, адміністративні, господарські будівлі). Оформлення земельної ділянки під будівлями не було проведено. Підприємство проводить дії по укладанню договору оренди земельної ділянки з місцевою територіальною громадою. Ці приміщення здаються в оренду. Чи є у підприємства підстави сплачувати земельний податок?
    01.05.202472
  • Хто сплачує податок на нежитлову нерухомість, якщо її передано в оренду?
    Фізична особа – власник нежитлового приміщення (склад для зберігання зерна) передала його в оренду ТОВ. ТОВ використовує його за цільовим призначенням. Хто в даному випадку є платником податку на нерухомість?
    30.04.202430