Визначення та ознаки договору добровільного медичного страхування наведено у п. 14.1.52-1 ПКУ. Зокрема, це договір який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров'я у разі настання страхового випадку, пов'язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.
Прибуток
Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(с)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Щодо сплати за договором ДМС, то ПКУ не передбачено коригувань фінрезультату – тому такі операції впливають на фінрезультат виключно за правилами бухгалтерського обліку.
Для обліку розрахунків зі страховою компанією за договорами страхування життя та медичного страхування для працівників слід використовувати рахунок 65 «Розрахунки за страхуванням» субрахунок 654 «За індивідуальним страхуванням». Аналітичний облік працівників, за яких роботодавець сплатив страхові платежі, слід вести на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».
Як передбачено п. 15 П(С)БО 16 витрати на медстрахування найманих працівників відносять до складу виробничих, адміністративних, збутових чи інших операційних витрат залежно від напряму підрозділів, в яких працюють працівники. При цьому про витрати на страхування життя працівників у П(С)БО 16 не йдеться. Тому вважаємо, що всі суми страхових платежів необхідно відображати у складі інших операційних витрат.
Інструкцією №291 рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів» призначено для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах. Тож якщо умовами договору передбачено сплату страхових платежів не поетапно протягом всього періоду страхування, а відразу однією сумою, то спочатку їх слід відображати на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів», а списувати їх на рахунки витрат вже щокварталу рівними частинами протягом дії договору страхування.
Проте у разі припинення договору ДМС, або звільнення працівника всім платникам податку (в тому числі і «малодохідникам») варто звернути увагу на ст. 123-1 ПКУ, згідно якої у разі якщо договір довгострокового страхування життя чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення (зокрема, договір страхування додаткової пенсії) протягом перших п'яти років його дії розривається з будь-яких причин до закінчення мінімального строку його дії або до настання відповідного страхового випадку, в результаті чого відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми чи повне припинення зобов'язань страховика за таким договором, то платник податку – страхувальник, який визнав у бухобліку витрати, зобов'язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим ПКУ.
Податківці у IПК від 24.01.2017 р. №1316/6/99-99-15-02-02-15 на підставі вищенаведеної норми зазначили: якщо внаслідок припинення трудових відносин між страхувальником та застрахованою особою строк дії договору добровільного медичного страхування не змінюється і такий договір не припиняється до завершення свого мінімального строку дії, визначеного пп. 14.1.52 ПКУ, то коригування, передбачене ст. 123-1 ПКУ, не застосовується.
Коригування також застосовується до договорів добровільного страхування, якщо в результаті припинення трудових відносин між страхувальником і застрахованою особою договір добровільного медичного страхування перестав відповідати вимогам, передбаченим пп. 14.1.52-1 ПКУ.
Тому для уникнення таких наслідків з податку на прибуток, у договорі страхування слід врахувати можливість зміни страхувальника та страховика. Це передбачено у ст. 123 ПКУ.
ПДВ
Відповідно до пп. 196.1.3 ПКУ, послуги зі страхування не підлягають оподаткуванню ПДВ. Тому операція з медичного страхування та добровільного страхування життя працівників за кошти роботодавців не призводить до виникнення ПЗ з ПДВ.
ПДФО та військовий збір
За пп. 164.2.16 ПКУ сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі за договорами добровільного медичного страхування, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, включається до доходу фізособи. Тож сума всіх страхових внесків буде оподатковуватися ПДФО за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5%.
Але такий дохід надається працівнику в негрошовій формі. Тому для оподаткування ПДФО слід визначити базу оподаткування із застосуванням натурального коефіцієнта – 1,21951 у 2018 р. для ставки ПДФО 18%.
Утримання військового збору за ставкою 1,5% відбувається без застосування коефіцієнта за загальними правилами, бо за нормами пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд ХХ ПКУ об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 ПКУ.
Дохід у вигляді страхових платежів за договором добровільного медичного страхування та страхування життя слід відображати у формі №1ДФ за ознакою доходу «126».
Звертаємо увагу, що за пп. 164.2.16 ПКУ доходом фізособи є саме страховий платіж, то у звітному періоді його сплати у ф. №1ДФ показують дохід фізособи у розмірі всієї суми сплаченого платежу.
ЄСВ
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ установлено, що ЄСВ нараховується роботодавцями на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону «Про оплату праці», та суму винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за ЦПД.
А пунктом 2 розділу ІІ Переліку №1170 передбачено, що на платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей ЄВ не нараховується. А отже, у Звіті з ЄСВ страхові внески відображаються разом з нарахованою зарплатою лише щодо страхування життя, бо в такому разі на їх суму нараховуватиметься ЄСВ. Суми ж сплачені за договорами добровільного медичного страхування у Додатку №4 не відображаються.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити