Транспортні перевезення та податок з фрахту

Відповідно до пп. 14.1.260 ПКУ, фрахт це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для: 

• перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; 
• перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Згідно з пп. 14.1.12 ПКУ базою оподаткування вважається базова ставка фрахту. Вона являє собою суму фрахту, включаючи витрати за навантаження, розвантаження, перевантаження і складування (зберігання) товарів, збільшену на суму витрат за рейс судна чи іншого транспортного засобу, які фрахтувальник сплачує (відшкодовує) згідно з укладеним договором фрахтування. 

Доходи у вигляді фрахту належать до доходів нерезидента з джерелом їх походження з України (пп. "г" пп. 141.4.1 ПКУ). Сума фрахту, що сплачується нерезиденту резидентом за договором фрахту, оподатковується за ставкою 6% у джерела виплати таких доходів і за рахунок цих доходів (пп. 141.4.4 ПКУ). Тобто, із виплаченої нерезиденту винагороди за перевезення потрібно утримати податок за ставкою 6%, а залишок суми перерахувати нерезиденту.

Утримувати податок з фрахту потрібно буде, тільки якщо між Україною та державою нерезидента не укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за відповідною формою і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (пп. 103.4 ПКУ).

Тобто, якщо нерезидент під час отримання доходу ненадав резиденту довідку, то резидент при здійсненні виплати мав утримати податок на фрахт за ставкою 6%, а залишок суми переказати нерезиденту. 

Якщо податковий агент, виплачуючи нерезиденту дохід у вигляді фрахту, не нарахує та/або не сплатить до бюджету податок, йому загрожує штраф за пп. 127.1 ПКУ:

• 25% - за перше порушення;
• 50% - за повторне порушення здійснене протягом 1095 днів повторно;
• 75% - за вчинені порушення протягом 1095 днів втретє та більше.

Виходячи з другого питання, коли резидент заплатив нерезиденту за товар і в інвойс включено вартість транспортних послуг, то податок за фрахт сплачувати не потрібно. Оскільки підприємство не укладало окремого договору на перевезення, а був укладений договір постачання, куди увійшла доставка. Тому вартість доставки включена в інвойс, не є фрахтом у розумінні ПКУ і утримувати податок не потрібно.