«Єдинник» отримав відсоткову позику: які податкові наслідки?

Єдиний податок

Доходом фізособи-підприємця, платника єдиного податку, є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пп. 292.3 ПКУ (пп. 1 п. 292.1 ПКУ).

Водночас, відповідно до пп. 3 п. 292.11 ПКУ до складу доходу не включаються суми фіндопомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів.

При цьому, термін повернення 12 місяців стосується тільки поворотної фіндопомоги.

У цьому випадку варто прояснити декілька термінів:

• Позика - грошові кошти, які надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики (пп. 14.1.267 ПКУ).
• Фінансовий кредит - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент (пп. 14.1.258 ПКУ).
• Поворотна фінансова допомога - сума коштів, яка надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення (пп. 14.1.257 ПКУ).

Оскільки позика є відсотковою, то вона не є поворотною фінансовою допомогою, а отже, термін в 12 місяців для її повернення не застосовується.

Якщо нерезидент відповідає ознакам, зазначеним у пп. 14.1.258 ПКУ (тобто є банківською або не банківською фінансовою установою), і така позика підпадає під визначення фінансового кредиту, то вона включається до доходу платника ЄП лише у разі її прощення (при цьому термін в 12 місяців не застосовується).

А ось у разі, якщо має місце саме позика (пп. 14.1.267 ПКУ) то виникає неврегульоване законодавством питання. З однієї сторони про позику у пп. 3 п. 292.11 ПКУ згадки не має, з іншої це все ж таки не є доходом, оскільки така позика підлягає поверненню.

Тому автор вважає, що безпечним варіантом для платника податку буде включення суми такої позики до доходу після спливу 12 місяців з дня її отримання. Однак, все ж таки радить отримати у податківців ІПК щодо цього питання і діяти за нею (адже не виключено варіант, що податківцями така позика може бути прирівняна до кредиту і, відповідно, включати її до доходу після спливу 12 місяців не потрібно).

Форма №1ДФ

Якщо надавачем позики є юрособа, то ані сплата відсотків, ані повернення такої позики в розрахунку за ф. №1ДФ не відображається (проте необхідно буде відобразити та сплатити податок на прибуток за такого нерезидента).

Доходи фізособи нерезидента у вигляді відсотків за позикою включаються до оподатковуваного доходу такого нерезидента і оподатковуються податковим агентом ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5% (пп. 170.10.3 ПКУ).

При цьому у п. 3.2 ПКУ, визначено, що якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана ВРУ, установлені інші правила, ніж передбачені ПКУ, то застосовуються правила міжнародного договору. Порядок застосування міжнародних договорів передбачений ст. 103 ПКУ.

Однак, як зазначали податківці, на військовий збір дія Конвенції не поширюється.

Зверніть увагу, що нерезидент зобов’язаний отримати реєстраційний номер облікової картки (ІПН). Про це ми писали тут. 

У розрахунку за ф. №1ДФ дохід у вигляді процентів відображається за ознакою доходу 110 «Проценти». А ось щодо суми поверненої позики, то конкретної ознаки доходу в розрахунку №1ДФ не передбачено (адже ознака доходу «153» стосується лише ПФД), тому автор вважає, що доцільно таку суму відобразити з ознакою доходу «194».

Податок з доходу нерезидента

Як було зазначено вище, у разі, якщо надавачем позики є юрособа - нерезидент, то відображати її в розрахунку №1ДФ не потрібно, однак суб’єкт господарювання повинен утримати податок з доходу у вигляді відсотків, а також відобразити таку суму у декларації з податку на прибуток.

Згідно з п. 297.5 ПКУ платник єдиного податку, який здійснює на користь нерезидента - юрособи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом, здійснює нарахування та сплату податку з доходів нерезидента в порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом III ПКУ.

Резидент, який виплачує дохід нерезиденту у вигляді процентів, має утримати податок за ставкою 15% із такого доходу та за рахунок цього ж доходу, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (пп. 141.4.2 ПКУ).

При цьому платники податку на прибуток при здійсненні на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-якої виплати доходу із джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження госпдіяльності, зокрема, й доходу, звільненого від оподаткування згідно з нормами міжнародного договору, повинні заповнювати за кожним нерезидентом додаток ПН до рядка 23 ПН декларації з податку на прибуток та подавати його (їх) до контролюючих органів разом із декларацією за звітний період виплати таких доходів.

Зверніть увагу, що у разі подання декларації платником єдиного податку є обов’язковою наявність відмітки у розділі 9 заголовної (титульної частини) у рядку «платника єдиного податку».