Головна Усі консультації Оподаткування Інші податки

Нарахування земельного податку за лісові землі у 2019 році

Як нараховується земельний податок за лісові землі у 2019 році?

Згідно з пп. 14.1.98 ПКУ лісові землі - земельні ділянки, на яких розташовані лісові ділянки.

Земельний податок відноситься до місцевих податків. Проте, щоб розібратись із земельним податком за лісові землі, потрібно врахувати не тільки діючі норми ПКУ на сьогодні, але також й норми законодавства, які діяли у 2018 році.

Отже, є пп. 12.3.4 ПКУ, за яким рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, у якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). У іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Проте відповідно до п. 3 розділу ІІ Закону № 2245 у 2018 році норма пп. 12.3.4 ПКУ не діяла.  Отже, органи місцевого самоврядування не повинні встановлювати рівень ставок для лісових земель, які застосовуються у 2019 році.

Також за оновленим пп. 10.2-1 ПКУ, який діє з 01.01.2019 року, місцеві ради не зобов’язані встановлювати земельний податок за лісові землі. Згідно з пп. 10.3 ПКУ місцеві ради в межах повноважень, визначених ПКУ, вирішують питання відповідно до вимог ПКУ щодо встановлення земельного податку за лісові землі.

Тепер врахуємо пп. 12.3.5 ПКУ. У разі, якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, у якому планується застосування плати за землю.

Згідно з п. 273.1 ПКУ податок за лісові землі складається із земельного податку та рентної плати, що визначається податковим законодавством. З 15.08.2018 р. набрав чинності Закон № 2497, який доповнив ст. 273 ПКУ новим п. 273.3 ПКУ. Цей пункт  з 2018 року уточнює, що лісові землі підлягають оподаткуванню земельним податком. Ставки податку за один гектар лісових земель встановлюються відповідно до ст. 274 та 277 ПКУ (додатково див. наш коментар до листа Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики від 19.09.2018 р. №04-27/10-586 (193592) у ДК №41-42/2018).

Законом № 2628 доповнено і викладено у новій редакції п. 274.1 та п. 277.1 ПКУ, які діють з 01.01.2019 р.

Тому СГ доведеться сплачувати два платежі: земельний податок та рентну плату. За спеціальне використання лісових ресурсів сплачується рентна плата (об’єкт оподаткування встановлено п. 256.2 ПКУ). А також СГ, у яких в користуванні є земельні ділянки лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження),  сплачується земельний податок. Отже, на думку автора, ставка податку за земельні ділянки для лісових земель:

  • нормативну грошову оцінку яких проведено - не більше 0,1% від їх нормативної грошової оцінки (п. 274.1 ПКУ);
  • нормативну грошову оцінку яких не проведено - не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі щодо Автономної Республіки Крим або щодо області (п. 277.1 ПКУ).

Підтвердженням такої позиції може бути п. 5 розділу XIX ПКУ, за яким: «у разі невстановлення місцевих податків і зборів, передбачених п. 10.3 ПКУ, рішеннями місцевого самоврядування такі податки і збори сплачуються платниками у порядку, встановленому ПКУ за мінімальними ставками та без застосування відповідних коефіцієнтів».

Базою оподаткування земельним податком є:

  • нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до ст. 289 ПКУ (пп. 271.1 ПКУ);
  • площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (пп. 271.1.2 ПКУ).

Листом від 04.01.2019 р.  №22-28-0.22-125/2-19 Держгеокадастром надано інформацію про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель, зокрема, за 2018 рік коефіцієнт індексації НГО становить 1,0 (додатково див. п. 9 підрозділу 6 розділу ХХ ПКУ).

Звітним податковим періодом для плати за землю є рік, тобто з 1 січня по 31 грудня поточного року. СГ самостійно обчислює суму податку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого 2019 р.  подає декларацію до ДФС за місцем розташування земельної ділянки, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Форма декларації затверджена наказом Мінфіну №560. Якщо СГ звітується в електронній формі, то форма декларації для юросіб -  J0602006.

Платник самостійно обирає, яку звітність за землю йому подавати:

  • на поточний рік — не пізніше 20 лютого поточного року;
  • щомісяця — протягом 20 к.д. місяця, що настає за звітним.

Доцільно звітуватися і подавати одну річну декларацію, адже об'єкт оподаткування, як правило, протягом року не змінюється.

ПЗ визначене на підставі декларації, сплачується рівними частинами щомісячно протягом 30 к.д., наступних за останнім днем звітного місяця.

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Олена Водоп`янова
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Оподаткування / Інші податки
Теги:
Звітність , Плата за землю , Земля , Декларація

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі