Нова НГО: зміни
Згідно з п. 292 - 1.2 ПКУ базою оподаткування податком для платників ЄП четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ.
Постановою КМУ №105 затверджений Порядок проведення загальнонаціональної (всеукраїнською) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, який передбачає проведення НГО одночасно на усій території України.
Протягом 2018 року по всій країні проводилася загальнонаціональна (всеукраїнська) НГО земель сільгосппризначення (див. п. 11 розд. «Прикінцеві положення» Закону №2246). Мінагрополітики наказом №552 затвердив НГО таких земель. Цей наказ почав діяти з 01.01.2019 р., а отже, почала діяти й нова НГО сільгоспземель, яку слід використовувати для розрахунку податкових зобов’язань з ЄП для IV групи.
Ось тут ми зазначали, що з 2019 року зникає необхідність складання технічних документацій з нормативно грошової оцінки за окремими ділянками сільськогосподарського призначення, які виготовлялися для визначення розмірів орендної плати, земельного податку, державного мита та інших обов’язкових платежів.
Усі дані про загальнонаціональну нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення зведено в єдину систему та створено портал-дзеркало із можливістю онлайн-розрахунку нормативної грошової оцінки зареєстрованих у Державному земельному кадастрі земельних ділянок.
Також 1 січня 2019 року набрав чинності наказ Мінагрополітики №605. Ним затверджено нові розміри нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі на 1 га (станом на 01.01.2018 року).
Тож з 01.01.2019 р. почала діяти нова нормативна грошова оцінка земель сільгосппризначення. Тому, аби її дізнатися можна:
- або отримати довідку про НГО у місцевому органі Держгеокадастру;
- або знайти розмір НГО певної земділянки на порталі «Загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення» та замовити довідку (витяг) про НГО.
На замітку!
На порталі немає нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, оцінка яких проводиться згідно з Методикою нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженою постановою КМУ №213.
Чи брати новий витяг про НГО?
У підкатегорії 108.02.02 ресурсу «ЗІР»[1] ДФС згадує про наказ Мінагрополітики №552 та зазначає, що оскільки НГО земель є базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи, її зміна впливає на розрахунок суми податкових зобов’язань на поточний рік.
Для отримання більш детальної інформації щодо нормативної оцінки земельних ділянок необхідно звертатися до територіальних підрозділів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок. Тож, по суті, вони просять звернутися до Держгеокадастру.
У ДФС вважають, що обов’язку брати новий витяг про НГО немає, адже нормативно це нічим не передбачено. Втім це зробити СГ може за власним бажанням.
Відмітимо, що податківці на питання: "Чи треба брати новий витяг про НГО у зв’язку із внесення зміни до Порядку нормативної оцінки земель населених пунктів" відповідають, що податкові зобов’язання з плати на землю обчислюються відповідно до витягу про НГО, яка виконана та затверджена у порядку, визначеному Законом, із застосуванням до неї кумулятивної величини коефіцієнта індексації, розрахованої залежно від дати затвердження такої НГО (підкатегорія 112.05 «ЗІР»[2]). Вважаємо, що таку відповідь можна прийняти до уваги за аналогією й у цій ситуації.
Тож, якщо СГ не оформив новий витяг, то ПЗ з ЄП обчислюються відповідно до витягу про оцінку, що виконана та затверджена у порядку визначеному Законом, із застосуванням до неї кумулятивної величини коефіцієнта індексації, розрахованої залежно від дати затвердження такої оцінки.
На замітку!
Питань з індексацією взагалі не мають виникати аж до 2023 року, адже згідно з п. 5 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 2017 до 2023 рр. при індексації НГО слід застосовувати індекс споживчих цін у розмірі 100%, тобто індексувати НГО на одиницю.
Якщо СГ оформив новий витяг, то ПЗ з ЄП обчислюються відповідно до нового витягу про оцінку без індексації. Адже така НГО, зазначена у новому витязі, почала діти з 01.01.2019 р., то й проводити її індексацію при розрахунку податку на 2019 рік не потрібно.
Розрахунок єдиного податку
Якщо буквально трактувати норми ПКУ, сільгосппідприємство має визначати НГО одного гектара за кожною ділянкою або групою земділянок, які мають однакову НГО за 1 га.
Більше того, виходячи із форми декларації ЄП 4 групи та роз’яснень податківців щодо її заповнення[3], про які ми зазначали тут, у декларації зазначається розмір НГО одиниці площі (тобто 1 га) за кожною категорією земель або групою земділянок, які мають однакову НГО за 1 га (в гривнях з двома десятковими знаками).
Тож, якщо СГ має декілька ділянок, то оцінка одного гектара – це сумарне значення середніх нормативних оцінок кожної ділянки та/або групи земділянок, які мають однакову НГО за 1 га. Наприклад, у СГ є 4 земельні ділянки, на кожну з яких воно має витяг про НГО:
- площею 5 га, НГО — 350 000 грн;
- площею 4,2 га, НГО — 350 000 грн;
- площею 4,6 га, НГО — 340 000 грн;
- площею 5 га, НГО — 330 000 грн.
Тож, НГО одного гектара, які мають однакову НГО складатиме 76 086,96 грн (350 тис. грн+350 тис. грн / (5 га + 4,2)), а НГО одного гектара, які мають різну НГО – 69 791,67 грн (340 тис. грн+330 тис. грн) / (4,6 га + 5 га).
[1] Що є об’єктом та базою оподаткування для ЮО - платників ЄП четвертої групи?
[2] Чи необхідно платникам плати за землю отримувати новий витяг про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки та уточнювати показники податкових зобов’язань з плати за землю за ІІ півріччя 2018 року із застосуванням коефіцієнта, встановленого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 №162 «Про внесення зміни до Порядку нормативної оцінки земель населених пунктів»?
[3] У межах одного КОАТУУ за однією і тій самою категорією земель може бути різна нормативна грошова оцінка земельних ділянок. У такому разі платник має окремо (в окремих рядках) відобразити у Декларації інформацію про ці земельні ділянки та здійснити за ними розрахунок суми земельного податку.
Наприклад: у суб’єкта господарювання три земельні ділянки категорії «рілля» в межах одного КОАТУУ, дві – з однаковою нормативною грошовою оцінкою, одна має іншу нормативну грошову оцінку. У Відомостях платник також зазначає всі три земельні ділянки (кількість рядків збільшується – заповнюються рядки 1.1.1, 1.1.2 та 1.1.3), у рядку 1.1.0 у колонці 11 підсумовуються площі всіх земельних ділянок.
У Декларації кількість рядків 1.1 теж збільшується, але їх буде лише два – один рядок для відображення сумарних показників для земельних ділянок з однаковою нормативною грошовою оцінкою (наприклад, рядок 1.1.1), другий – для показників земельної ділянки з іншою нормативною грошовою оцінкою (рядок 1.1.2).
При цьому у Відомостях сума показників колонки 11 за земельними ділянками з однаковою нормативною грошовою оцінкою (наприклад, рядки 1.1.1 та 1.1.2) має відповідати показнику колонки 3 рядка 1.1.1 Декларації. Показник колонки 11 за земельною ділянкою з іншою нормативною грошовою оцінкою (рядок 1.1.3) Відомостей має відповідати значенню колонки 3 рядка 1.1.2 Декларації.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити