• Посилання скопійовано

Строк позовної давності контракту з нерезидентом минув: як відобразити у бухобліку?

У 2010 році укладено контракти з нерезидентом, отримано (послуги), підписано акти. Підприємство нараховує курсові різниці щороку. Керівництво вирішило оплатити борг за одним контрактом, але банк відхилив контракт за його позивною давністю. Підприємство склало новий контракт, який влаштовує банк. Як бути зі старими контрактами у частині обліку та оплати податків?

Відповідно до ст. 256  ЦКУ позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. 

Згідно із ст. 257 ЦКУ загальний термін позовної давності становить три роки. 

При цьому, ст. 8 Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів  від 14 червня 1974 року,  для країн-учасниць, що є сторонами зовнішньоекономічного договору, якщо укладені ними контракти не суперечать вимогам Конвенції, термін позовної давності становить чотири роки. 

Відповідно до ст. 9 Конституції України дана Конвенція є частиною національного законодавства України. 

Отже, якщо міжнародним договором України, укладання якого відбулося у формі закону, встановлені інші правила, ніж передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. 

При цьому строк позовної давності починається з моменту порушення умов такого договору. Отже, при розрахунку з нерезидентом підприємство повинно керуватись умовами договору та положеннями міжнародної конвенції.

Якщо підприємство уклало з нерезидентом новий договір і відповідно здійснює за ним оплату, то  підприємство повинно отримати  нові акти щодо виконаних послуг у встановлені законодавством строки (180 днів з дня оплати за такі послуги), оскільки оплата по за контрактом передбачає його постановку на валютний контроль.

Підпунктом «а» пп. 14.1.11 ПКУ визначено, що заборгованість за зобов'язаннями щодо яких минув строк позовної давності - є безнадійною заборгованістю. Така заборгованість підлягає списанню з балансу. Щодо кредиторської заборгованості, то така вимога встановлена п. 5 П(С)БО 11 .  

Отже, після спливу строку позовної давності або підписання з контрагентом акту про списання такої заборгованості, сума такої заборгованості включається до складу доходу звітного періоду (п. 4, п. 11, п. 12 П(С)БО 11).

На суму отриманого доходу від списання кредиторської заборгованості, що виникла в ході операційного циклу кредитується  субрахунок 719 «Інші доходи від операційної діяльності». Кореспондують субрахунки доходів з субрахунком обліку заборгованості з постачальником (у нашому випадку субрахунок 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»).

При цьому, зазначимо, що дохід повинен бути визнаний на дату спливу позовної давності!

Обліковується та списується валютна сума заборгованості, відповідно, у іноземній валюті та у її гривневому еквіваленті. При цьому слід враховувати, що заборгованість підприємства за отриманий товар в іноземній валюті є монетарною статтею. На дату проведення госпоперації (зокрема, при списанні заборгованості)  за такими статтями визначаються курсові різниці (п. 8 П(С)БО 21). Для визначення курсових різниць на дату списання заборгованості застосовується  курс НБУ  на початок дня дати проведення операції. Визначені курсові різниці відображаються у складі інших операційних доходів (субрахунок 744 «Дохід від операційної курсової різниці») або витрат (субрахунок 945 «Втрати від операційної курсової різниці»).

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Розділом III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не передбачено коригування фінрезультату до оподаткування на різниці на суму списання безнадійної кредиторської заборгованості.

Отже, якщо термін позовної давності за старим контрактом вже сплив – то підприємство, повинно було визнати дохід саме на його дату (якщо це не було здійснено, то це призводить до необхідності виправлення такої помилки). Якщо строк позовної давності ще не сплив – підприємство продовжує обліковувати таку заборгованість до моменту спливу терміну позовної давності або до підписання акту про списання такої заборгованості.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Експорт послуг нерезиденту: чи є ризик нарахування пені за несвоєчасну оплату?
    Підприємство надало інжинірингові послуги нерезиденту та підписало акт 31.12.2024 р. Оплата очікується після спливу 180-денного терміну. Чи є ризик нарахування пені за порушення строків розрахунків, враховуючи, що згідно з Постановою НБУ №67 певні послуги виведені з-під валютного нагляду за строками розрахунків, і банк не вимагає документів за цим договором?
    24.06.2025601
  • Порушення терміну розрахунків з нерезидентом
    Чи можливо здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог по заборгованості нерезидента за цінними паперами/облігаціями з боргом ТОВ перед цим нерезидентом за процентною позикою, отриманою до 20.06.2023 р. та за якою існувала заборгованість за процентами на 24.02.2022 р., в силу чого погасити її не маємо змоги через норму пп. 28 п.14 Постанови НБУ №18?
    20.06.2025457
  • Особливості ЗЕД для ФОПа - "єдинника" ІІІ групи: уточнення місця діяльності
    ФОП на ЄП групи ІІІ має валютний рахунок, надає послуги, перебуваючи в Україні, але отримує виручку від іноземних замовників за послуги на свій валютний рахунок. У заявці на ЄП зазначено місце проведення госпдіяльності "Надання послуг на території України". Чи треба додати "і поза її межами"? Форму №20-ОПП ФОП не подавав
    04.06.202573
  • Експорт обладнання та придбання ТМЦ за кордоном
    Підприємство планує виконувати роботи за кордоном згідно ЗЕД-контракту, вивозячи для цього обладнання, придбане в Україні. Також передбачається закупівля невеликої кількості ТМЦ безпосередньо за кордоном для потреб виконання робіт. Як правильно організувати отримання оплати за експортоване обладнання? Як здійснювати розрахунки за придбані за кордоном ТМЦ та які особливості їх придбання?
    21.05.202549
  • Чи можна імпортувати товар резидентом Дія. Сіті без митного оформлення?
    Резидент Дія. Сіті, платник ПнВК, неплатник ПДВ, оплатив іноземному постачальнику основний засіб вартістю до 600 євро. Чи обов'язково розмитнювати цей товар? Чи можна поставити на баланс основний засіб, якщо директор отримає його за кордоном і ввезе в Україну без декларування? Чи обкладатиметься така операція ПнВК? Які валютні ризики є у цьому випадку?
    11.04.202538