Надання інженерних послуг нерезиденту

Запитання:  Резидент України надає інженерні послуги з технічного сервісу та технічного обслуговування нерезидента. Для надання послуг працівники резидента направляються у відрядження до контрагентів нерезидента на території України (резиденти) і за межами України (нерезиденти). Нерезидент здійснює оплату за послуги після підписання акта виконаних робіт в євро. Як документально оформити надання таких послуг?Як відобразити ці операції в бухобліку? Як вплине надання послуг нерезиденту на території України  і за межами на податковий облік? Коли потрібно отримати ліцензії на надання послуг персоналу нерезиденту на території України і за її межами?

Відповідь: 

Документальне оформлення

Факт надання послуг підтверджується відповідним первинним документом.

Якщо йдеться про надання послуг резидентом резиденту, то, як правило, таким первинним документом є акт. А передусім сторони укладають договір про надання послуг. Однак, слід зважати на те, що чинним законодавством не передбачено будь-яких типових документів для оформлення операцій із надання/отримання послуг. Головною перевагою відсутності типової форми є можливість складання акта за вільною формою, з включенням до нього реквізитів та інформації, що потрібні конкретному підприємству. Тому, як правило, у договорі про надання послуг зазначається форма первинного документа, яка влаштовує обидві сторони. 

При цьому такий первинний документ повинен містити усі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. №88 (далі – Положення №88). 

Але коли йдеться про експорт послуг (тобто, якщо замовником є нерезидент), ситуація трохи інша. Адже було прийнято Закон України від 03.11.2016 р. №1724-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг». Цей Закон набирав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (опубліковано 02.12.2016 р.), але вводиться в дію через місяць з дня набрання ним чинності, тобто з 03.01.2017 р.

Законом №1724 було змінено визначення первинного документа, раніше встановлене ст. 1 Закону про бухоблік.  З 03.01.2017 р. первинний документ має статус документа, який має містити тільки відомості про господарську операцію. При цьому скасовано вимогу щодо підтвердження здійснення операції. Тобто первинним вважатиметься не тільки той документ, який складається для підтвердження здійснення операції. Саме тому рахунок (інвойс) з 3 січня 2017 року має статус первинного документа. Отже, за експортом послуг для визнання доходу від їх реалізації та заборгованості замовника з їх оплати складання акта наразі не обов’язково і його цілком може замінити інвойс, у якому зазначено надані нерезиденту послуги. 

Відповідні зміни внесено й у ст. 9 Закону про бухоблік. Зокрема, виключено вимогу щодо порядку складання первинних документів в момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Крім того, з 3 січня первинні та зведені облікові документи можуть складатися у паперовій або в електронній формі. Тобто тепер в головному бухгалтерському законі чітко зазначено право складання первинних та зведених документів в електронній формі.

Але як паперові, так і електронні первинні документи повинні містити усі обов’язкові реквізити, встановлені ст. 9 Закону про бухоблік. Вони теж зазнали змін. Зокрема, виключено:

• реквізит «місце складання»:
• вимогу про аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону «Про електронний цифровий підпис».

Як і раніше, первинні документи, складені в електронній формі, можуть застосовуватися у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Зауважимо, що з 03.01.2017 р. Закон про бухоблік не вимагає вказувати місце складання документа, а у Положення №88 відповідні зміни ще не внесені.

Бухоблік та податок на прибуток

Надання послуг за плату здійснюється з метою отримання доходу та в бухобліку відображається проведенням Дт 361 Кт 703. Таке проведення, згідно із П(С)БО 15 робиться або на дату складання акта, або інвойсу чи іншого первинного документа, у якому наводяться відомості про надані послуги. Відповідно, це збільшує величину прибутку до оподаткування, який є об’єктом оподаткування податком на прибуток згідно з пп. 134.1.1 ПКУ.

ПДВ

Згідно з пп. «б» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.  Місцем постачання інженерних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг (нерезидент) зареєстрований як суб'єкт господарювання (пп. «в» п. 186.3 ПКУ). Таким чином, інженерні послуги, що надаються нерезиденту, не є об’єктом оподаткування ПДВ незалежно від того, чи вони надаються на території України, чи за кордоном. На них не складається податкова накладна, але обсяг таких операцій зазначається у рядку 5 декларації з ПДВ (за курсом НБУ на дату першої події).

Відрядження працівників

Скерування працівників для надання інженерних послуг до контрагентів нерезидента, у вказаному у запитанні контексті, це відрядження. Про оформлення та облік відрядження по Україні ми писали тут, а за кордон – тут і тут. Про документальне підтвердження витрат на відрядження – тут. Щодо строку закордонного відрядження податківці вказували, що він не може перевищувати 60 днів.

Ліцензування та дозволи

Згідно з Законом України «Про зайнятість населення» потребує ліцензування діяльність з посередництва у працевлаштуванні за кордоном –  ч. 1 ст. 38 цього Закону. Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про зайнятість населення» діяльність суб'єктів господарювання - роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів, здійснюється на підставі дозволу, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Але оскільки в зазначеному в запитанні випадку працівники спрямовуються у відрядження з метою надання послуг, за якими їх роботодавець є виконавцем (укладено договір про надання інженерних послуг), про посередництво у працевлаштуванні за кордоном або про «оренду» персоналу не йдеться, тож, ані ліцензія, ані дозвіл не потрібні.