• Посилання скопійовано

Імпортна операція не може бути знята з контролю у разі зникнення нерезидента

Здійснили предоплату контрагенту нерезиденту. Контрагент зник. Як закрити валютний контроль, щоб запобігти нарахуванню пені та штрафних санкцій?

Відповідно до ч. 2-4 ст. 4 Закону № 185 у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені НБУ відповідно до цих статей, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю чи частково, або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені НБУ відповідно до цих статей, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених НБУ відповідно до цих статей, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Таким чином, лише прийняття позовної заяви до розгляду судом може зупинити нарахування пені за порушення строків розрахунків в ЗЕД, а задоволення позову в частині стягнення суми передоплати) — позбавляє обов'язку сплачувати будь-які штрафні санкції за порушення нерезидентом строків розрахунків за ЗЕД-контрактом.

Причому, далі розпочинається процедура виконання судового рішення — рішення передається до відповідних органів країни-нерезидента. Лише під час процедури виконання судового рішення (стягнення боргу з нерезидента за ЗЕД-контрактом) може бути виявлений чи встановлений факт відсутності нерезидента за місцем знаходження, факту його банкрутства чи інші факти, які унеможливлюють виконання цього судового рішення.

Але все вищенаведене стосується ситуації, коли на момент подачі позову резиденту-кредитору не відомо офіційних фактів “зникнення” нерезидента, зокрема, факт зняття з реєстрації як юрособи, що має бути підтверджено офіційними документами.

Якщо нерезидент існує, є відповідний запис про нього як про юрособу в офіційних реєстрах країни його резидентства, зареєстрований платником податків, такий нерезидент може бути відповідачем в суді.

За наявності факту “зникнення” нерезидента відповідна ЗЕД-операція не може бути знята з експортно-імпортного контролю банком, адже такої підстави у п. 1.11-1.13 Інструкції № 136 не передбачено.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Оплата з корпоративної картки за ЗЕД-контрактом
    ТОВ уклало ЗЕД-контракт на поставку обладнання. Оплату частково здійснено з поточного рахунку. На корпоративній картці підприємства є валюта. Чи можлива оплата в готівковій формі? Чи можна провести оплату з корпоративної картки?
    02.05.202416
  • Валютний нагляд при реекспорті товарів, поміщених у митний режим «митний склад»
    Підприємство закуповує продукцію у митному режимі «митний склад» у нерезидента, потім – реекспорт нерезиденту. Як завершується валютний нагляд поставки товару нерезиденту? Якщо це прирівнюється до імпорту без увезення в Україну, банк завершує нагляд після зарахування коштів від нерезидента на рахунок нерезидента в разі продажу нерезиденту продукції за межами України. Імпорт закривається у сумі собівартості товару, від якого надійшла виручка, чи у всій сумі виручки за реекспорт, незважаючи на його собівартість? Тобто у разі реекспорту нижче собівартості при надходженні виручки у повному обсязі, банк знімає повністю валютний нагляд по імпорту, чи буде виникати недоотримання коштів?
    30.04.202415
  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202467
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202475
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024281