Відповідно до ч. 2-4 ст. 4 Закону №185 у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені НБУ відповідно до цих статей, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю чи частково, або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені НБУ відповідно до цих статей, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених НБУ відповідно до цих статей, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Таким чином, лише прийняття позовної заяви до розгляду судом може зупинити нарахування пені за порушення строків розрахунків в ЗЕД, а задоволення позову в частині стягнення суми передоплати) — позбавляє обов'язку сплачувати будь-які штрафні санкції за порушення нерезидентом строків розрахунків за ЗЕД-контрактом.
Причому, далі розпочинається процедура виконання судового рішення — рішення передається до відповідних органів країни-нерезидента. Лише під час процедури виконання судового рішення (стягнення боргу з нерезидента за ЗЕД-контрактом) може бути виявлений чи встановлений факт відсутності нерезидента за місцем знаходження, факту його банкрутства чи інші факти, які унеможливлюють виконання цього судового рішення.
Але все вищенаведене стосується ситуації, коли на момент подачі позову резиденту-кредитору не відомо офіційних фактів “зникнення” нерезидента, зокрема, факт зняття з реєстрації як юрособи, що має бути підтверджено офіційними документами.
Якщо нерезидент існує, є відповідний запис про нього як про юрособу в офіційних реєстрах країни його резидентства, зареєстрований платником податків, такий нерезидент може бути відповідачем в суді.
За наявності факту “зникнення” нерезидента відповідна ЗЕД-операція не може бути знята з експортно-імпортного контролю банком, адже такої підстави у п. 1.11-1.13 Інструкції №136 не передбачено.