Експортні операції та курсові різниці: нюанси бухобліку

Запитання: Приватне підприємсво уклало договір з нерезидентом на продаж товарів. 11.07.2015 р. продало товар (є ВМД) на суму 3636,36 € за курсом НБУ 24,15097 грн за 1 €. 22.07.2015 р. підприємство отримало кошти (3613,36 €) від нерезидента. Сума оплати менша на 23,00 €, тому що за умовами контракту з нерезидентом підприємство несе витрати за їхній переказ валюти.  22.07.2015 р. банк продав 75% суми, тобто 2710,02 € за міжбанківським курсом 24,08 грн (комісія банку 97,89 грн). Решту 25% в сумі 903,34 € банк продав 28.07.2015 р. за міжбанківським курсом 24,40 грн (комісія банку 66,12 грн). Як відобразити ці операції в бухобліку? Чи треба мати підтвердження від нерезидента, що він дійсно заплатив комісію іноземному банку на суму 23 €?

Відповідь: За умовами запитання, першою подією був експорт товару, тобто відвантажено покупцеві товар, який не був попередньо оплачений. 

Але в бухгалтерському обліку дохід від реалізації товару визнається за датою переходу права власності на такий товар до покупця. Якщо такий перехід права власності відбувся під час експорту товару, то дохід від реалізації визначається у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня здійснення такої операції. Тому підприємство повинно відобразити дохід від реалізації експортованого товару датою оформлення МД на експорт з урахуванням курсу Нацбанку на таку дату, на усю суму договірної вартості реалізованого товару. Одночасно підприємство списує зі складу активів реалізовані товари і має право визнати витрати у вигляді собівартості реалізованого товару.

Якщо договором передбачено, що покупець сплачує договірну ціну за вирахуванням витрат на комісію банку, яка сплачується за рахунок продавця, покупець виконав обов’язок з оплати повністю, і ніякої заборгованості за ним немає. Звісно, для того, щоб це стверджувати, треба мати документальне підтвердження суми утриманої комісії і щоб сума комісії та сума, яка надійшла від покупця разом дорівнювали договірній ціні реалізованого товару. 

Крім того, потрібно звернути увагу, що обслуговуючий банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього. Але, відповідно до пп. “е” п. 1.8 Інструкції №136 (затверджена Постановою НБУ від 24.03.99 р. №136): “сума валютної виручки може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов'язань за договором:

відбувається оплата резидентом комісійних винагород, які утримали банки-нерезиденти, якщо оплата резидентом цих винагород передбачена експортним, імпортним договорами і підтверджена відповідним банківським документом або підтверджена відповідним банківським документом (підтвердження не вимагається, якщо оплата комісійної винагороди передбачена договором і за кожним окремим платежем за цим договором не перевищує 50 євро, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті)”.

Отже, уповноважений банк зніме експортну операцію з контролю тільки у випадку наявності зазначеного підтвердного документу, або якщо сума утриманої комісії не перевищуватиме зазначений розмір. 

Також потрібно пам'ятати про виникнення курсових різниць. Адже статті балансу про зобов'язання, які будуть отримані у фіксованій (або визначеній) сумі грошей є монетарними статтями. Відповідно до п. 8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції.

Щодо дати надходження виручки в іноземній валюті для визнання суми курсових різниць, це є дата надходження коштів на розподільчий рахунок, виходячи з визначення терміна «операція в іноземній валюті» відповідно до п. 4 та 5 П(С)БО 21.