• Посилання скопійовано

Для переведення боргу украдається договір між старим і новим кредитором

Підприємство А, що знаходиться на території України має кредиторську заборгованість перед підприємством Б, що знаходиться на території ВЕЗ Крим. Чи правомірним буде переведення боргу на підприємство А таким чином, що підприємство боржник буде мати кредиторську заборгованість?

Запитання: Підприємство А, що знаходиться на території України має кредиторську заборгованість перед підприємством Б, що знаходиться на території ВЕЗ Крим.Чи правомірним буде переведення боргу на підприємство А таким чином, що підприємство боржник буде мати кредиторську заборгованість перед ним, а не перед підприємством з Криму? Якщо така операція є правомірною, то яким чином оформити її документально? Як це відобразити в бухгалтерському та податковому обліку ( ПДВ, податок на прибуток)?

Відповідь: Наразі немає законодавчих обмежень щодо заміни боржника, зокрема, із підприємством, яке зареєстрована на території ВЕЗ Крим.

Для такого переведення укладається договір між старим та новим кредитором, про переведення боргу. Внаслідок переведення боргу (заміни боржника) попередній боржник вибуває із зобов'язання і замінюється новим. Для переведення боргу потрібна згода нового боржника. Але переведення боргу не можна здійснити і без згоди кредитора. Цим переведення боргу відрізняється від цесії (уступки вимоги).


Таке положення зрозуміло, оскільки для боржника зазвичай не має значення особа кредитора, якому він має вручити виконання, але для кредитора не однаково, хто буде виступати перед ним як боржник, оскільки виконання безумовно залежить і від платоспроможності боржника та від інших ознак, які характеризують особу боржника. Саме виходячи з цього, на підставі ч. З ст. 201 ЦК України і порука, і застава, встановлені третьою особою на забезпечення виконання зобов'язання, з переведенням боргу припиняються, якщо поручитель або заставодавець не висловили своєї згоди відповідати також і за нового боржника. Новий боржник має право виставляти проти вимог кредитора всі ті заперечення, які основані на відносинах між кредитором і первісним боржником (ч. 2 ст. 201 ЦК).

В бухгалтерському обліку у нового боржника виникає зобов’язання перед кредитором (на підставі укладеного боргу), зокрема за кредитом субрахунку 685 (у кореспонденції із субрахунком 377). Якщо таке зобов’язання погашається перед кредитором, наприклад, грошима, то робиться проведення: Дт 685 Кт 311,301. Водночас в обліку у нового боржника виникає дебіторська заборгованість (за субрахунком 377), яку має погасити попередній боржник. Отримувати дохід від такого переведення боргу (проценти тощо) можуть тільки фінансові установи, оскільки така діяльність вимагає спеціального дозволу як фінансові послуги. Отже, якщо такого дозволу підприємство не має, то сума яку воно має сплатити кредитору, та отримати від старого боржника, має бути однаковою. І не впливатиме на податковий облік такого нового боржника. 

 

 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Чи є «незначною» сума розрахунків при ЗЕД менше 400 тис. грн, якщо вона збільшиться через курс НБУ?
    Якщо на дату здійснення ЗЕД сума була менше, ніж 400 тис. грн, то валютна операція вважається незначною і не підлягає валютному нагляду, навіть, якщо при розрахунках, у зв’язку зі зміною курсу НБУ, така операція підпадає під валютний контроль
    16.10.202529
  • Коректність зміни коду УКТ ЗЕД при експорті та продажах в Україні
    Підприємство отримало товар з кодом УКТ ЗЕД 1806 90 19 00 (згідно з ПН постачальника). При експорті митні органи вимагають змінити код на 1806 90 31 00. Чи правомірна така зміна коду для митного оформлення експорту? Чи можна використовувати новий код 1806 90 31 00 для подальших внутрішніх продажів в Україні? Які податкові та митні ризики виникають у зв'язку зі зміною коду УКТ ЗЕД?
    10.10.2025233
  • Документальне підтвердження зовнішньоекономічного контракту
    Чи достатньо ТОВ на загальній системі мати електронну копію (PDF) зовнішньоекономічного контракту на поставку приладів, що містить відскановані печатки сторін, для підтвердження законності операції під час податкової перевірки, якщо сам контракт містить умову про юридичну силу копій, переданих електронними засобами зв'язку? Інвойси з печатками митниці у ТОВ є, вони надійшли разом з приладами
    26.09.2025339
  • Від якої вартості розраховувати податкову різницю за пп. 140.5.5-1 ПКУ при експорті товару?
    Підприємство, що коригує фінрезультат на податкові різниці, експортує товар нерезиденту з переліку КМУ №480. Нерезидент здійснив 100% передоплату. Від якої вартості (ціни в митній декларації чи суми, перерахованої за курсом на дату авансу) розраховувати 30% різниці за пп. 140.5.5-1 ПКУ? Крім того, чи потрібно застосовувати таку різницю до операції з безоплатної передачі зразків цьому ж нерезиденту?
    22.09.202555
  • Особливості оподаткування експорту товару нижче ціни придбання
    Експорт товару по ціні нижче собівартості. Які дії? Які податкові наслідки? Чи потрібна "дотяжка" з ПДВ?
    04.09.2025254