• Посилання скопійовано

Продаж товару нерезиденту на території України: оформлення та оподаткування

Підприємство- резидент хоче укласти ЗЕД-контракт з нерезидентом на поставку товару. За контрактом, нерезидент здійснює 100% передоплату товару в валюті, потім поставка товару на території України. Яке документальне оформлення операцій за ЗЕД-контрактом та оподаткування ПДВ?

Відповідно до пп. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з:

  • постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ;
  • вивезення товарів за межі митної території України;

Своєю чергою, згідно з пп. 186.1 ПКУ місцем постачання товарів є:

  • фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у пп. "б" і "в" цього пункту);
  • місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі, якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;
  • місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі, якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Таким чином, в даному випадку має місце операція з постачання товарів на території України. Така операція оподатковується ПДВ за ставкою 20% (в загальному порядку), оскільки нульова ставка за пп. 195.1 ПКУ застосовується саме до операцій з експорту (тобто вивезення за межі України) товарів.

Оскільки покупець не є резидентом України, то він не є платником ПДВ, і тому податкова накладна на таку операцію складається в порядку складання податкової накладної на неплатника ПДВ. Зокрема:

  • у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається відповідний тип причини: «02» - складена на постачання неплатнику податку;
  • у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний Індивідуальний податковий номер «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється;

Окрім цього, важливим питанням є визначення дати та суми податкових зобов’язань. Зауважимо, що оскільки така операція під експорт не потрапляє (а відповідно норма пп. 187.11 ПКУ не діє), датою виникнення ПЗ з ПДВ є подія, яка сталася раніше (тобто за загальним правилом):

  • або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню;
  • або дата відвантаження товару.

Податківці у «ЗІР» (роз’яснення ми наводили тут) розглядали ситуацію щодо визначення дати виникнення ПЗ та бази оподаткування ПДВ у разі отримання передоплати в іноземній валюті за послуги, що постачаються нерезиденту. Вважаємо, що оскільки в даному випадку також має місце отримання валюти, таке роз’яснення буде актуальне і у даній ситуації.

Зокрема, податківці зазначили, що датою виникнення ПЗ з ПДВ при отриманні попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті є дата надходження коштів на поточний рахунок в іноземній валюті, перерахованій у гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження її на такий рахунок.

Тобто, у разі отримання передоплати за товар в іноземній валюті, ПЗ нараховуються саме датою надходження коштів на валютний рахунок підприємства за курсом НБУ на дату такого зарахування.

Щодо документального оформлення операцій з продажу товарів нерезиденту читайте тут>>

Якщо у ЗЕД-договорі не зазначено, правом якої країни регламентується договір, за умовчанням застосовуватиметься право країни продавця, тобто право України (пп. 1 ч. 1 ст. 44 Закону про міжнародне приватне право).

За нормами ч. 1 ст. 334 ЦКУ, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому переданням майна вважається вручення його набувачу або перевізнику, організації зв’язку тощо для відправлення (ч. 2 ст. 334 ЦКУ). На цю ж дату до покупця переходить і ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 668 ЦКУ).

Отже, за правилами ЦКУ, в загальному випадку право власності на товар переходить до покупця у момент його вручення покупцю або перевізнику. Ця подія має бути зафіксована в документах, що підтверджують передання товару покупцю або перевізнику. Оскільки постачання товару відбувається на території України, можна скласти звичайну видаткову накладну за вільною формою, в тому числі і двома мовами, якщо сторони погодяться на це. Також за необхідності складається ТТН. Більш докладно про ТТН – тут.

На дату оформлення документа про передання товару покупцю, як правило, визнається дохід від реалізації товару.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Коректність зміни коду УКТ ЗЕД при експорті та продажах в Україні
    Підприємство отримало товар з кодом УКТ ЗЕД 1806 90 19 00 (згідно з ПН постачальника). При експорті митні органи вимагають змінити код на 1806 90 31 00. Чи правомірна така зміна коду для митного оформлення експорту? Чи можна використовувати новий код 1806 90 31 00 для подальших внутрішніх продажів в Україні? Які податкові та митні ризики виникають у зв'язку зі зміною коду УКТ ЗЕД?
    10.10.2025205
  • Документальне підтвердження зовнішньоекономічного контракту
    Чи достатньо ТОВ на загальній системі мати електронну копію (PDF) зовнішньоекономічного контракту на поставку приладів, що містить відскановані печатки сторін, для підтвердження законності операції під час податкової перевірки, якщо сам контракт містить умову про юридичну силу копій, переданих електронними засобами зв'язку? Інвойси з печатками митниці у ТОВ є, вони надійшли разом з приладами
    26.09.2025331
  • Від якої вартості розраховувати податкову різницю за пп. 140.5.5-1 ПКУ при експорті товару?
    Підприємство, що коригує фінрезультат на податкові різниці, експортує товар нерезиденту з переліку КМУ №480. Нерезидент здійснив 100% передоплату. Від якої вартості (ціни в митній декларації чи суми, перерахованої за курсом на дату авансу) розраховувати 30% різниці за пп. 140.5.5-1 ПКУ? Крім того, чи потрібно застосовувати таку різницю до операції з безоплатної передачі зразків цьому ж нерезиденту?
    22.09.202553
  • Особливості оподаткування експорту товару нижче ціни придбання
    Експорт товару по ціні нижче собівартості. Які дії? Які податкові наслідки? Чи потрібна "дотяжка" з ПДВ?
    04.09.2025250
  • Нюанси документального оформлення зміни найменування товару при оприбуткуванні
    Підприємство імпортує товар під однією назвою, а продає, згідно з договором з покупцем, під іншою. Код УКТ ЗЕД не змінюється. Наприклад, світлодіодний кабінет і світлодіодний екран. Чи потрібно оформляти якийсь внутрішній документ про перейменування?
    14.08.20251 254