• Посилання скопійовано

Продаж товару нерезиденту на території України: оформлення та оподаткування

Підприємство- резидент хоче укласти ЗЕД-контракт з нерезидентом на поставку товару. За контрактом, нерезидент здійснює 100% передоплату товару в валюті, потім поставка товару на території України. Яке документальне оформлення операцій за ЗЕД-контрактом та оподаткування ПДВ?

Відповідно до пп. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з:

  • постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ;
  • вивезення товарів за межі митної території України;

Своєю чергою, згідно з пп. 186.1 ПКУ місцем постачання товарів є:

  • фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у пп. "б" і "в" цього пункту);
  • місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі, якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;
  • місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі, якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Таким чином, в даному випадку має місце операція з постачання товарів на території України. Така операція оподатковується ПДВ за ставкою 20% (в загальному порядку), оскільки нульова ставка за пп. 195.1 ПКУ застосовується саме до операцій з експорту (тобто вивезення за межі України) товарів.

Оскільки покупець не є резидентом України, то він не є платником ПДВ, і тому податкова накладна на таку операцію складається в порядку складання податкової накладної на неплатника ПДВ. Зокрема:

  • у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається відповідний тип причини: «02» - складена на постачання неплатнику податку;
  • у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний Індивідуальний податковий номер «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється;

Окрім цього, важливим питанням є визначення дати та суми податкових зобов’язань. Зауважимо, що оскільки така операція під експорт не потрапляє (а відповідно норма пп. 187.11 ПКУ не діє), датою виникнення ПЗ з ПДВ є подія, яка сталася раніше (тобто за загальним правилом):

  • або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню;
  • або дата відвантаження товару.

Податківці у «ЗІР» (роз’яснення ми наводили тут) розглядали ситуацію щодо визначення дати виникнення ПЗ та бази оподаткування ПДВ у разі отримання передоплати в іноземній валюті за послуги, що постачаються нерезиденту. Вважаємо, що оскільки в даному випадку також має місце отримання валюти, таке роз’яснення буде актуальне і у даній ситуації.

Зокрема, податківці зазначили, що датою виникнення ПЗ з ПДВ при отриманні попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті є дата надходження коштів на поточний рахунок в іноземній валюті, перерахованій у гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження її на такий рахунок.

Тобто, у разі отримання передоплати за товар в іноземній валюті, ПЗ нараховуються саме датою надходження коштів на валютний рахунок підприємства за курсом НБУ на дату такого зарахування.

Щодо документального оформлення операцій з продажу товарів нерезиденту читайте тут>>

Якщо у ЗЕД-договорі не зазначено, правом якої країни регламентується договір, за умовчанням застосовуватиметься право країни продавця, тобто право України (пп. 1 ч. 1 ст. 44 Закону про міжнародне приватне право).

За нормами ч. 1 ст. 334 ЦКУ, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому переданням майна вважається вручення його набувачу або перевізнику, організації зв’язку тощо для відправлення (ч. 2 ст. 334 ЦКУ). На цю ж дату до покупця переходить і ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 668 ЦКУ).

Отже, за правилами ЦКУ, в загальному випадку право власності на товар переходить до покупця у момент його вручення покупцю або перевізнику. Ця подія має бути зафіксована в документах, що підтверджують передання товару покупцю або перевізнику. Оскільки постачання товару відбувається на території України, можна скласти звичайну видаткову накладну за вільною формою, в тому числі і двома мовами, якщо сторони погодяться на це. Також за необхідності складається ТТН. Більш докладно про ТТН – тут.

На дату оформлення документа про передання товару покупцю, як правило, визнається дохід від реалізації товару.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Оплата з корпоративної картки за ЗЕД-контрактом
    ТОВ уклало ЗЕД-контракт на поставку обладнання. Оплату частково здійснено з поточного рахунку. На корпоративній картці підприємства є валюта. Чи можлива оплата в готівковій формі? Чи можна провести оплату з корпоративної картки?
    02.05.202415
  • Валютний нагляд при реекспорті товарів, поміщених у митний режим «митний склад»
    Підприємство закуповує продукцію у митному режимі «митний склад» у нерезидента, потім – реекспорт нерезиденту. Як завершується валютний нагляд поставки товару нерезиденту? Якщо це прирівнюється до імпорту без увезення в Україну, банк завершує нагляд після зарахування коштів від нерезидента на рахунок нерезидента в разі продажу нерезиденту продукції за межами України. Імпорт закривається у сумі собівартості товару, від якого надійшла виручка, чи у всій сумі виручки за реекспорт, незважаючи на його собівартість? Тобто у разі реекспорту нижче собівартості при надходженні виручки у повному обсязі, банк знімає повністю валютний нагляд по імпорту, чи буде виникати недоотримання коштів?
    30.04.202414
  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202467
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202475
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024281