Продаж товару нерезиденту на території України: оформлення та оподаткування

Відповідно до пп. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з:

• постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ;
• вивезення товарів за межі митної території України;

Своєю чергою, згідно з пп. 186.1 ПКУ місцем постачання товарів є:

• фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у пп. "б" і "в" цього пункту);
• місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі, якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;
• місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі, якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Таким чином, в даному випадку має місце операція з постачання товарів на території України. Така операція оподатковується ПДВ за ставкою 20% (в загальному порядку), оскільки нульова ставка за пп. 195.1 ПКУ застосовується саме до операцій з експорту (тобто вивезення за межі України) товарів.

Оскільки покупець не є резидентом України, то він не є платником ПДВ, і тому податкова накладна на таку операцію складається в порядку складання податкової накладної на неплатника ПДВ. Зокрема:

• у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається відповідний тип причини: «02» - складена на постачання неплатнику податку;
• у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний Індивідуальний податковий номер «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється;

Окрім цього, важливим питанням є визначення дати та суми податкових зобов’язань. Зауважимо, що оскільки така операція під експорт не потрапляє (а відповідно норма пп. 187.11 ПКУ не діє), датою виникнення ПЗ з ПДВ є подія, яка сталася раніше (тобто за загальним правилом):

• або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню;
• або дата відвантаження товару.

Податківці у «ЗІР» (роз’яснення ми наводили тут) розглядали ситуацію щодо визначення дати виникнення ПЗ та бази оподаткування ПДВ у разі отримання передоплати в іноземній валюті за послуги, що постачаються нерезиденту. Вважаємо, що оскільки в даному випадку також має місце отримання валюти, таке роз’яснення буде актуальне і у даній ситуації.

Зокрема, податківці зазначили, що датою виникнення ПЗ з ПДВ при отриманні попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті є дата надходження коштів на поточний рахунок в іноземній валюті, перерахованій у гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження її на такий рахунок.

Тобто, у разі отримання передоплати за товар в іноземній валюті, ПЗ нараховуються саме датою надходження коштів на валютний рахунок підприємства за курсом НБУ на дату такого зарахування.

Щодо документального оформлення операцій з продажу товарів нерезиденту читайте тут>>

Якщо у ЗЕД-договорі не зазначено, правом якої країни регламентується договір, за умовчанням застосовуватиметься право країни продавця, тобто право України (пп. 1 ч. 1 ст. 44 Закону про міжнародне приватне право).

За нормами ч. 1 ст. 334 ЦКУ, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому переданням майна вважається вручення його набувачу або перевізнику, організації зв’язку тощо для відправлення (ч. 2 ст. 334 ЦКУ). На цю ж дату до покупця переходить і ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 668 ЦКУ).

Отже, за правилами ЦКУ, в загальному випадку право власності на товар переходить до покупця у момент його вручення покупцю або перевізнику. Ця подія має бути зафіксована в документах, що підтверджують передання товару покупцю або перевізнику. Оскільки постачання товару відбувається на території України, можна скласти звичайну видаткову накладну за вільною формою, в тому числі і двома мовами, якщо сторони погодяться на це. Також за необхідності складається ТТН. Більш докладно про ТТН – тут.

На дату оформлення документа про передання товару покупцю, як правило, визнається дохід від реалізації товару.